У Вишневій міській громаді вшанували пам’ять Героїв Небесної Сотні та згадали трагічні події Революції Гідності 2013-2014 років.

Цього дня громада знову повернулася думками до Майдану - до тих днів, коли українці зробили свій історичний вибір на користь свободи, гідності та європейського майбутнього. Цьогоріч вшанування проходило під гаслом: «Герої першої перемоги у битві, що триває».

Саме взимку 2014 року відбулася перша велика перемога над системою, над спробою позбавити українців права на власне майбутнє. Ми зібралися не лише, щоб згадати біль і втрати - наш обов’язок довести, що свобода, за яку стояли люди на Майдані, залишається нашою найвищою цінністю.

Від імені міського голови Іллі Дікова до присутніх звернувся його заступник Олексій Поліщук:

«Сьогодні ми зібралися, щоб згадати той історичний момент, коли Україна оновилася. Дванадцять років тому українці обрали європейський вектор розвитку -  цивілізований, демократичний світ. Ми згадуємо тих мужніх людей, які стояли на Майдані, а згодом пішли захищати Україну на фронт. Згадуємо всіх, хто загинув у цій війні - цивільних і військових. Наша нація незламна. Ми сильні духом і стоятимемо до кінця. Пам’ятаємо кожного. Слава Україні!»

Настоятель храму Святого Великомученика Юрія Переможця, отець Петро, підкреслив, що важливо сприймати цю подію не як формальність або данину традиції, а як момент особливого єднання. Щоразу о 9-й годині, коли лунає хвилина мовчання, ми відчуваємо плин часу й усвідомлюємо його вагу, як нагадування про ціну свободи та відповідальність перед тими, хто віддав своє життя за Україну.

Особливо емоційним став виступ учасниці Революції Гідності, вишнівської поетеси Тетяни Домашенко, авторки відомого вислову «Небесна Сотня». Вона повернула присутніх у спогади про події Майдану та зачитала нову поетичну присвяту Героям «Небесна Сотня - України крила».

Вічна пам’ять Героям Небесної Сотні. Слава Україні!

Захід організовано: КЗ «Палац культури і мистецтв» ВМР. 

Коментар учасниці Революції Гідності Тетяни Домашенко:

«Я не могла не ходити на Майдан, бо якщо не захищати наші цінності - їх просто не буде. Є люди з незборимим духом, які відчувають поклик захищати рідну землю і майбутнє своїх дітей.

У 2021 році я почала писати присвяти Героям за життєписами Світлани Терейковської. Але коли почалося повномасштабне вторгнення, я не могла писати - біль був надто сильним. Я писала про Бучу, про сьогоднішні події. І лише тепер знову повернулася до цієї роботи. Уже створила 70 присвят. Їх потрібно завершити - я відчуваю, що це мій обов’язок перед тими, хто віддав своє життя, за тих людей, яких я знала особисто і з ким стояла пліч-о-пліч на Майдані».