ПУНКТИ НЕЗЛАМНОСТІ
УВАГА: Сайт оновлюється. Деякі розділи можуть бути тимчасово недоступні.
Back Мешканцям Вишневий відділ Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області

Держпродспоживслужба

Головне управління Держпродспоживслужби в Київській оласті

Адреса: 08134
Київська обл.,
Бучанський р-н,
м.Вишневе, вул.Паркова, 34 а
 
Тел.:
(044) 406-38-13,
(066) 247-51-78
 
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
URL:https://dpssko.gov.ua/

Пероральна імунізація диких м᾽ясоїдних тварин проти сказу в Бучанському районі

Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини, державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Бучанського районуГоловного управління Держпродспоживслужби в Київській області  повідомляє, що на виконання Плану протиепізоотичних заходів з профілактики основних інфекційних та паразитарних хвороб тварин в Київській  області на 2026 рік, погодженого рішенням місцевої державної надзвичайної протиепідемічної комісії при Київській обласній державній адміністрації та відповідно рішення Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Бучанській районній державній (військовій) адміністрації від 29.04.2026 №15, в 2026 році на території Бучанського району заплановано двох разове (весною та в осени) розповсюдження пероральної вакцини в кількості близько 57000 доз вакцини на території мисливських господарств та лісопосадках навколо населених пунктів, з урахуванням вимог Закону України від 24.02.2022 № 2102-IX Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні».

   Розповсюдження вакцини здійснюватиметься за таким принципом:

- обробляється весь ареал, за винятком населених пунктів і великих водних просторів із врахуванням ареалу проживання лисиць;

- принади розкладаються рівномірно в межах визначеної території.

Приманка безпечна для людей і тварин, має вигляд невеликих брикетів розміром 3 см на 5 см із запахом м’ясо-кісткового борошна (фото додається). У середині приманки знаходиться капсула з вакциною проти сказу. Для імунізації використовується високо імунна антирабічна вакцина. Зазначені заходи забезпечать створення стійкого імунітету у диких тварин, котрі є основними розповсюджувачами збудника сказу та значно покращить епізоотичну ситуацію в регіоні.

   Пероральна імунізація (вакцинація) від сказу – один із способів вакцинації тварин, яких неможливо вакцинувати класично (внутрішньом’язово або підшкірно). Такий спосіб вакцинації застосовують для диких та бродячих тварин, у яких після поїдання поживної принади з вакциною на 21 день формується імунітет до збудника сказу і триває мінімум 1 рік.

Як розкладають вакцину?

     Раніше для розповсюдження вакцини використовували авіацію. Наразі, враховуючи дію воєнного стану, її розповсюдження буде здійснене шляхом наземного розподілу принад. Створено спеціальні робочі групи, які, враховуючи заходи мінної безпеки, вручну розкладатимуть принади з вакциною на заздалегідь визначених територіях, площа яких погоджена із районними військовими адміністраціями

Заходи безпеки для населення:

1.       Не торкатися! Якщо ви знайшли принаду (брикет), не беріть її в руки, не перевертайте і не руйнуйте.

2.       Пояснити дітям! Попередьте дітей про небезпеку гри з брикетами.

Кампанія є критично важливою для контролю сказу в Україні та зниження рівня інфікування серед дикої фауни, що зменшує загрозу для домашніх тварин та людей в тому числі Бучанського району.

 

Обережно! Ящур!

З метою недопущення харчових отруєнь через споживання харчових продуктів

   З метою недопущення харчових отруєнь через споживання харчових продуктів, які можуть бути небезпечними внаслідок порушення температурних умов їх зберігання управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини, державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Бучанського району Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області з врахуванням рекомендацій МОЗ пропонує:

Громадянам:
-не готувати страви із запасом, страви, які приготували бажано вживати відразу (не залишайте приготовану їжу за кімнатної температури більш ніж на 2 години);
-зберігати приготовані страви гарячими (60 °С) аж до подавання до столу;
-позбудьтеся продуктів, які швидко псуються: це стосується м’яса, риби, нарізаних фруктів та овочів, яєць, молочних продуктів та їх залишків, якщо вони зберігалися більше ніж 4 години без електроенергії або джерела холоду;
-продукти, які мають температуру не вище +4°С або на яких зберігаються крижані кристали, можна безпечно заморозити повторно або приготувати;
-у разі відсутності електроенергії протягом 4 годин і довше, харчові продукти краще згрупувати разом у морозильній камері. У холодильнику має бути температура +4°С або нижче, у морозильній камері – не вище -4 °С;
-при зберіганні відокремлювати сиру їжу від готової;
-ретельно просмажувати чи проварювати продукти, особливо м’ясо, яйця і морепродукти;
-доводити страви до кипіння, щоб вони готувалися щонайменше за 70 °С;
-не розморожувати продукти за кімнатної температури;
-використовувати чисту або очищену воду - бажано бутильовану питну воду промислового виробництва або воду із перевірених джерел, попередньо піддавши її додатковому кип’ятінню.

Операторам ринку, які здійснюють реалізацію харчових продуктів:
-за відключення електроенергії, тримати дверцята холодильника та морозильної камери закритими, адже в такому випадку продукти залишаються безпечними до 4 годин у холодильнику та до 48 годин – у повній морозилці (24 годин – у напівпорожній морозилці);
-продукти, які мають температуру не вище +4°С або на яких зберігаються крижані кристали, можна безпечно заморозити повторно або приготувати;
-у разі відсутності електроенергії протягом 4 годин і довше, харчові продукти краще згрупувати разом у морозильній камері. У холодильнику має бути температура +4°С або нижче, у морозильній камері – не вище -4 °С;
-не розморожувати продукти за кімнатної температури;

-зберігайте продукти у закритому посуді, щоб уникнути контакту між сирими і готовими продуктами;
-проводити регулярний моніторинг температурного режиму зберігання харчових продуктів та фіксувати щоденні записи їх виміру.



АФРИКАНСЬКА ЧУМА СВИНЕЙ ПРОФІЛАКТИЧНІ ЗАХОДИ ПРИ УТРИМАННІ

АФРИКАНСЬКА ЧУМА СВИНЕЙ  ПРОФІЛАКТИЧНІ ЗАХОДИ ПРИ УТРИМАННІАфриканська чума свиней (далі-АЧС) вже упродовж десяти років шкодить галузі свинарства України і сьогодні немає жодної області, де б не виникало це захворювання.

З метою забезпечення стабільної епізоотичної ситуації в Бучанському районі та недопущення занесення африканської чуми свиней на територію  області Бучанське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області  рекомендує власникам, які утримують поголів’я свиней посилити заходи профілактики недопущення АЧС.

АЧС - небезпечна інфекційна хвороба свиней, яка характеризується лихоманкою, запальними і дистрофічними ураженнями внутрішніх органів, чисельними крововиливами та високою смертністю.

Вірус дуже стійкий і довго зберігається в навколишньому середовищі, швидко розповсюджується серед свинопоголів’я.

Наразі безпека щодо АЧС кожного господарства, в якому утримуються свині, залежить не тільки від фахівців ветеринарної медицини, а й від самих власників свиней.

Що необхідно знати пересічному громадянину про африканську чуму свиней:

- вірус АЧС не передається людині і є безпечним для її здоров’я;

- людина опосередковано (забруднившись матеріалом від хворої, загиблої чи забитої свині) може перенести збудник хвороби на іншу територію, де є сприйнятливі тварини;

- збудник хвороби тривалий час може зберігати свою життєздатність поза організмом.

Що мають знати власники тварин про африканську чуму свиней?

АЧС - це:

• гостра (ознаки хвороби розвиваються дуже швидко);

• висококонтагіозна (надзвичайно заразна);

• інфекційна (здатна до зараження, тобто може передаватись від однієї сприйнятливої тварини до іншої);

• вірусна (на збудник не діють антибіотики, тому немає лікування);

• хвороба (хворобливий стан організму – тварина має підозрілий вигляд, не такий, як завжди);

• хвороба свиней (хворіють лише домашні та дикі свині).

 

Холод тільки консервує збудник АЧС

У трупах свиней вірус зберігається до десяти тижнів, у м'ясі від хворих тварин – до 155 днів, у копченій ковбасі та шинці – до 5 місяців, понад 3 місяці – у гною, до 4-8 місяців – у ґрунті.

Вірус залишається життєздатним за несприятливих умов зовнішнього середовища, таких як висихання та гниття. Охолодження, особливо заморожування консервує збудник, а прогрівання впродовж години до температури понад 50°С – знезаражує його. У глибоко заморожених тушах свиней тривалість виживання сягає 15 років.

Саме ці особливості вірусу й обумовлюють надзвичайну складність контролю його поширення. Субпродукти від інфікованих свиней перетворюються фактично на біологічну бомбу сповільненої дії, яка «вибухає» кожного разу, коли така заражена продукція контактує з іншими свинями.

Як відбувається зараження свиней

Основний шлях передачі збудника – це безпосередній контакт тварин між собою та перенос збудника від хворої до здорової тварини через посередника, в ролі якого найчастіше виступає людина.

Інвентар, техніка, транспортні засоби, одяг, взуття, що перебували в контакті з хворими тваринами, продуктами їх життєдіяльності (гній, сеча, сперма) чи забою (трупи, кров, м’ясо, сало, шкіри, кістки, внутрішні органи тощо) також здатні сприяти швидкому розповсюдженню хвороби.  

Основним резервуаром захворювання є господарства населення та невеликі підсобні свиноферми, у яких широко практикується згодовування свиням харчових відходів.

Додатково ускладнює ситуацію проникнення АЧС у популяцію диких свиней, звідки цей патоген може деколи знову потрапляти до свійських свиней.

Щоб запобігти занесенню вірусу АЧС у господарство, необхідно дотримуватися наступних правил:

- утримувати свиней у приміщенні, дотримуючись закритого режиму роботи;

- обслуговувати тварин лише у змінному спецодязі, використовуючи окремі засоби догляду та інвентар;

- при вході у приміщення, де утримуються свині, обладнати дезкилимки;

- не дозволяти відвідувати господарство стороннім особам;

- не забивати хворих свиней та не переробляти туші захворілих тварин;

- не купувати тварин у місцях стихійної торгівлі;

- не утримувати свиней в домашніх господарствах мисливцям, працівникам лісу та працівникам свиноферм;

- не згодовувати свиням харчові відходи, що містять свинину або продукти забою;

- ретельно і комплексно боротися з гризунами;

- проводити ідентифікацію і реєстрацію тварин у державних установах ветеринарної медицини.

Що має зробити людина, у якої захворіла або загинула свиня?

У разі виявлення нетипових змін у поведінці тварини, симптомів захворювання чи трупу свині необхідно негайно повідомити про це державну ветеринарну установу, яка знаходиться на адміністративній території.

Пам’ятайте, що лише дотримання перерахованих правил може вберегти господарство від зараження АЧС. Поки власники свиней не почнуть їх виконувати, захворювання продовжуватиме поширюватися Україною.