Що необхідно знати про коронавірусну інфекцію?

Увага! Сайт оновлюється. Деякі розділи можуть бути недоступні.

Інформує Вишневий відділ Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області

Інформує Вишневий відділ Головного управління Держпродспоживслужби в Київській областіЛітня пора без кишкових інфекцій

 

Серед різних інфекційних захворювань, які зустрічаються у людей, особливе місце належить гострим кишковим інфекційним хворобам. Усі вони відрізняються від інших хвороб тим, що можуть передаватися людині лише єдиним шляхом – фекально-оральним, через рот з брудними руками, з водою або різноманітними харчовими продуктами, забрудненими відповідними збудниками – бактеріальної або вірусної природи. До них належать дизентерія, харчові токсикоінфекції, черевний тиф, паратифи, сальмонельоз, холера, вірусний гепатит А та інші.

Збудники хвороб добре розмножуються в кишківнику зараженої ними людини і від неї потрапляють у зовнішнє середовище. Важливо знати, що збудники кишкових захворювань довгий час зберігаються і розмножуються у воді, на харчових продуктах, у забрудненому ними ґрунті, на різних забруднених речах, а також на руках. Особливо швидко вони розмножуються в молоці, м’ясних, рибних та овочевих продуктах та стравах (м’ясний фарш, вінегрет, салати, заливні страви, тощо). Звичайно це можливо при неохайності, неправильному приготуванні та зберіганні харчових продуктів, особливо в теплу пору року. Влітку розповсюдженню мікробів сприяють також мухи.

Ось чому слід бути обережними, постійно дотримуватись чистоти рук, посуду, споживати лише добре вимиті овочі та фрукти, свіжі охайно приготовлені страви, вживати воду гарантованої якості. Значно легше запобігти захворюванню, ніж його лікувати. До того ж іноді захворювання набувають тяжкого перебігу, виникають небажані ускладнення, набувають хронічного перебігу та довготривалого носійства, особливо якщо хворі несвоєчасно звертаються до лікаря і починають самі себе лікувати в надії на швидке одужання. Хвора людина може бути причиною виникнення масового захворювання оточуючих в організованих дитячих та дорослих колективах. Ніколи не відомо як хвороба закінчиться. Лише лікар може передбачити весь хід хвороби і в разі потреби своєчасно допомогти.

Наприклад, дизентерія може початися незначним розладом кишківнику, без температури та звичайного для дизентерії слизу та крові у випорожненнях, а потім перейти в тривале захворювання, з загостренням (рецидивами, з якими не так легко боротися). До речі, з незначних розладів кишківнику можуть починатися й інші кишкові інфекції і також іноді несподівано, набути тяжкого перебігу. Треба пам’ятати, що різні хвороби викликаються різними збудниками і лікуються по різному.

Яких же рекомендацій слід дотримуватися щоб запобігти захворюванню?

Перш за все – особистої гігієни чистоти рук, (особливо перед прийомом їжі), приготуванні страв з продуктів, які не підлягають термічній обробці, салатів, боротьби з мухами, тарганами, гризунами тощо. Воду для питних потреб треба вживати перекип’ячену. Сирі фрукти та овочі після миття проточною водою необхідно обливати окропом. Молоко треба вживати лише кип’ячене. Суворо дотримуватися термінів придатності та умов правильного зберігання швидкопсуючих молочних та м’ясних продуктів харчування.

Столовий та кухонний посуд, обладнання слід мити гарячою проточною водою після кожного приготування їжі, обливати кип’ятком, зберігати в захищеному від мух місці. Витирати рушником не бажано!

Дотримуватися товарного сусідства всіх харчових продуктів, тобто зберігати окремо сирі продукти, напівфабрикати та готову продукцію.

Значну роль в розповсюдженні кишкових інфекцій відіграють мухи, які переносять збудників хвороб з нечистот на харчові продукти, тому боротьбу з мухами потрібно проводити постійно всіма доступними методами знищення та недопущення їх до приміщень (москітні сітки, приманки, липкі стрічки тощо).

Щороку частішають випадки харчових отруєнь та спалахів гострих кишкових інфекцій, пов’язаних із вживанням бактеріально забруднених продуктів харчування та питної води.

Більшість групових інфекційних захворювань, отруєнь виникають після проведення масових заходів.

Основними причинами спалахів, переважно є залучення до приготування страв випадкових осіб, котрі не обізнані з елементарними правилами особистої гігієни, порушення технологічного процесу приготування їжі, порушення умов зберігання харчових продуктів без дотримання належного температурного режиму.

Пам’ятайте! Хворобу краще попередити, ніж лікувати!

 

Вода -життя, а чиста вода -основа здоров’я

Вода-це найважливіша на нашій планеті рідина. У воді зароджується життя. Без неї неможливе існування рослин і тварин. Життя є лише там, де є вода і, навпаки, де знаходиться вода, там є життя.

Протягом життя людина в середньому випиває і, відповідно, виділяє приблизно 75 т води. У рідкому середовищі відбуваються процеси травлення і засвоєння організмом поживних речовин. Завдяки воді з організму виводяться шкідливі продукти обміну – сеча, піт, а з ними шкідливі речовини і токсини. Вода очищає наше тіло зсередини так само, як водяний струмінь зливає бруд зовні.

У той же час, питна вода, що надходить через водопровідну систему населенню не завжди відповідає санітарно-гігієнічним вимогам, а від її якості хочеться сподіватися кращого. Поки вода дійде у квартиру з місця, де її видобувають, вона проходить через сотні кілометрів труб. З моменту надходження води в мережу її якість та безпечність всіляко залежить від дотримання основних правил експлуатації водогонів. Через певний термін експлуатації та із-за агресивності складу води труби починають втрачати свої основні якості (міцність, безпечність, герметичність, довговічність).

Основним недоліком в експлуатації труб є утворення корозії. На швидкість та характер утворення корозії впливає природний склад води. Під впливом присутності органічних та амонійних речовин у воді в мережах можуть розвиватись залізобактерії, що призводить до появи на внутрішній частині труб нерозчинного осаду гідроксиду заліза та їх заростання, внаслідок чого погіршується якість води (змінюються та погіршуються органолептичні показники – каламутність, запах, смак та присмак, підвищується вміст заліза загального). Це призводить до появи аварійних ситуацій, поривів водопровідних мереж та як наслідок погіршення якості питної води.

Оскільки вода є універсальним розчинником у ній розчиняється безліч домішок на шляху проходження по системі водопостачання, тому перед вживанням воду необхідно очищати. Для цього існують різні види фільтрів, а також є методики, як це можна робити вдома в побутових умовах.

Поряд з позитивною дією, вода в окремих випадках може негативно впливати на організм. Вживання недоброякісної питної води негативно впливає на здоров’я людини. Це може відбуватися як при вживанні води для пиття і приготування їжі, так і при купанні та плаванні, заняттях водними видами спорту в такій воді. Природна вода може стати причиною ряду захворювань, викликаних нестачею або надлишком у ній окремих хімічних елементів і сполук (йод, фтор, марганець, магній та ін.). Вода річок та інших відкритих водойм може негативно вплинути на здоров’я людини, якщо забруднена речовинами, що потрапили до неї з промисловими, побутовими, сільськогосподарськими скидами, недостатньо очищена і знезаражена. З водою можуть передаватися різноманітні інфекційні захворювання (черевний тиф, паратифи, дизентерія тощо), а також яйця гельмінтів, збудники протозойних захворювань. Патогенні збудники можуть потрапляти у воду з різними нечистотами, тому безпека води в епідемічному плані є однією з головних вимог.

Саме від якості води, яку ми п’ємо, залежить стан нашого здоров’я, якість нашого життя. Вода варта того, щоб ми цікавились, що ми п’ємо і зробили все можливе, щоб, ця вода була чистою, фізіологічно повноцінною та відповідала діючим вимогам державних санітарних правил.

Потрібно просто зрозуміти, що вода-це одне з найбільших багатств, вічна цінність, до якої ми повинні відноситись з великою повагою, не завдаючи їй шкоди та пильно оберігаючи.

Пам’ятайте: вода - дзеркало минулого і сучасного.

 

Завідувач сектору державного нагляду
за дотриманням санітарного законодавства
Вишневого відділу Головного управління
Держпродспоживслужби в Київській області                                                         Т. П. Демченко