Реформування медичної сфери – справа не одного дня. Про це говорять досить давно, а от чи втіляться слова у життя? Саме це і спробуємо з’ясувати у нашому матеріалі.

Законопроект про порядок проведення реформування системи охорони здоров’я було прийнято ще два роки тому. На той час впровадження новацій розпочали у кількох регіонах країни у якості експерименту, а саме на Вінниччині, Донеччині, Дніпропетровщині та у Києві. Попри те, що задоволеними лишилися далеко не всі, реформувати взялися медичну галузь по всій країні.

Заступник міського голови Вишневого Сергій Пишний розповідає – у нашому місті реформування відкладали якомога довше, аби вивчити всі аспекти та досвід інших населених пунктів: «Ми довго вивчали це питання, адже хвилюємось, щоб нововведення не погіршили якість надання медичних послуг. Лише на наступній сесії депутати розглядатимуть питання створення центрів первинної медико-санітарної допомоги, як цього вимагає реформа».

Насамперед реформуванню підлягає швидка медична допомога. Відтепер вона поділяється на екстрену та невідкладну. У чому різниця, пояснює завідуюча терапевтичним відділенням Вишнівської поліклініки Ніна Правдолюбенко: «Екстренна медична допомога – це така, що надається постраждалим у екстрених випадках, як-от ДТП, пожежі, гострі інфаркти чи інсульти тощо. Тобто ті випадки, де допомога потрібна терміново, де є пряма загроза життю. На всі інші виклики виїжджатиме карета  невідкладної медичної допомоги».

Різниця також і в структурі. Так, невідкладна медична допомога залишається у підпорядкуванні міської лікарні, а екстрена – передається в підпорядкування області. Відповідно, і фінансуються структури з різних бюджетів. 

Проте можете не хвилюватись, жодних додаткових турбот для пацієнтів не додасться , каже Сергій Пишний: «Номер для виклику лікаря залишається незмінним – 103. Диспетчер, прийнявши виклик, сам розподіляє, якій із служб його переадресувати – екстреній чи невідкладній».

Так нововведення є корисним, розмірковує Ніна Правдолюбенко, бо ж медикам дуже важливо вчасно опинитися у потрібному місці: «Раніше абсолютно можливою була ситуація, коли медики поїхали до хворого із ГРЗ, а в той час десь сталася пожежа. Постраждалі у ній люди мають чекати, поки лікар приїде з одного виклику до них. А це означає, що втрачаються дорогоцінні хвилини, що іноді вартують життя. Тепер цього можна буде уникнути».

Окрім поділу «швидкої», реформа передбачає створення центрів первинної медико-санітарної  допомоги та сімейної медицини. У містах районного підпорядкування, яким є і Вишневе, передбачається функціонування медичних закладів першої ланки, тобто саме таких згаданих центрів. Вони діють за принципом поліклінік, каже Сергій Пишний: «У нашому місті таких центрів має бути три, але й поліклініка нікуди не дінеться».

Що ж до сімейного лікаря, то це фахівець широкого профілю. Дещо схоже було у давнину, коли у населених пунктах працювали земські лікарі, проводить аналогію Ніна Правдолюбенко: « Сімейний лікар може лікувати хвороби і дорослих, і дітей. Він знає про своїх пацієнтів усе, навіть спадковість».

Наразі у нас є дільничні лікарі, але вони – вузькопрофільні спеціалісти: дільничні педіатри, терапевти тощо. Отож, медицина потребує або нових спеціалістів, або перекваліфікації тих, хто вже працює на цій ниві. Завідуюча терапевтичним відділенням розповідає – кадрове питання у державних лікувальних закладах стоїть досить гостро: «За останній час у нас не з’явилось дуже багато молодих лікарів, яким би перекваліфікація далася б легко. Тож сподіваємось, відповідні навчальні заклади готуватимуть потрібних фахівців та направлятимуть їх до нас на роботу».

Заступник міського голови Сергій Пишний додає – про дефіцит кадрів у медичній галузі відомо всім, тож реформа передбачає в основному перекваліфікацію тих, хто вже є. Створення центрів первинної медико-санітарної допомоги передбачає також і створення нових робочих місць, тож невдовзі професія медика може стати дуже затребуваною та престижною.

Процес реформування завжди тривалий та складний. Тож нам варто набратися терпіння і розуміти, що будь-які нововведення існують для того, щоб покращити якість життя.

Марина Мандзюк