Ніч з 6 на 7 липня - одна з найзагадковіших у році. Коли 6 липня настають сутінки, вступає у свої права купальна ніч, під час якої можуть трапитися будь-які чудеса! Три головних символу Івана Купали - це вогонь, вода і трави. У цю ніч вони набувають особливої, ​​магічної сили і здатні не тільки очистити душу людини від гріхів, але і зцілити та омолодити тіло.

Традиційно масові гуляння розпочинаються надвечір 6 липня.  Є повір’я, що ніч на Івана Купала треба зустрічати на природі в галасливій компанії, на березі річки чи озера, а не в гордій самоті вдома, лежачи у ванній. Занурюючись в живу воду, ви повинні відчувати почуття радості та вдячності за те, що вона дарує вам здоров'я, красу і життєву енергію.

На берегах річок, де відзначається Іван Купала, розводяться ритуальні багаття, які відганяють злих духів. У цю чарівну ніч навіть дві найпотужніші стихії - вогонь і вода, забувають свою ворожнечу і стають друзями.

Поринули у магічну атмосферу жителі Боярки та прилеглих до неї населених пунктів. На Лодочному озері біля Свято-Михайлівської церкви вихованці Боярського Будинку культури влаштували феєричне шоу та масові гуляння. Дівчата пускали на воду вінки, юнаки танцювали навколо вогнища, а малеча з нетерпінням чекала на водяників та русалок. Феєричні танці, хороводи, пісні та виклик міфічних істот. Подивитися на таке дійство прийшло близько півтисячі людей. Привітав боярчан зі святом заступник голови Києво-Святошинської РДА Михайло Лєзнік: «Хочеться порадіти разом з діточками, які показували нам такі чудові номери і нагади всім, що ми самі робимо свято. Тому бажаю, аби всі наші мрії здійснилися».

Важко знайти людину, яка не знає легенди про Івана Купала та традиції святкування. З цим днем пов’язано безліч ворожінь та прикмет. Жителі історичної частини Боярки можуть розповісти про ритуали свята дуже багато. «Знаю, що дівчата пускають віночки на воду. Кажуть, чий віночок далі попливе – той перший заміж вийде. Я також їх запускала, коли була ще маленькою дівчинкою», - ділиться знаннями боярчанка Галина. Також традиційно в ритуальних вогнищах спалюють одяг хворих людей. Вважається, що цей обряд може позбавити від будь хвороби.

Разом з тим є й певні застереження щодо цього дня. Так наприклад, на Івана Купала не бажано купатися чи обливатися водою дітям, вагітним жінкам чи літнім людям. Вважалося, що вони найуразливіші до нечистих сил. Аби вберегтися від злих духів, наші пращури розвішували в будинках кропиву, любисток, барвінок, вербу, конопель, полин... і навіть дзеркала і рвані чоловічі штани.

За сприяння міської програми «Культура» та меценатів представники Будинку культури підготували концерт, пригощання рибацькою юшкою та новинку для Боярки – нічне фаєршоу. Дівчатка з ансамблю «Зорепад» під керівництвом Наталії Горенко співали українські пісні, учасники театрального гуртка на чолі з акторкою театру та кіно Тетяною Вікуловою відтворювали зустріч міфічних істот з людьми. Місце проведення було обрано не випадково. Про це розповідає директор Боярського Будинку культури Тетяна Іванова: «Це є історична частина міста. Лодочний став перетинається з Михайлівським біля Свято-Михайлівської церкви. Нам здалася це дуже символічним, адже це свято прийшло до нас із давніх часів. П’ять років тому ми започаткували святкування на цьому місці і людям це дуже сподобалося».

Багатовікову традицію свята Івана Купала підтверджують історії та легенди, які дійшли до нас. Ось деякі з них:

Взагалі до домашньої скотини в цей день ставлення особливе. Так, заборонялося на Івана Купала бити корову палицею, а то вим'я висохне (в це вірили гуцули). А щоб не потрапити до лап перелесника (міфічне створення, яке приймає вигляд коханої людини), не можна піднімати на дорозі знайдені речі, краще залишити їх на місці. Не можна було не приходити до купальського вогнища, де збиралося все село. Жінок, які не з'явилися на святі, вважали відьмами.

Щодо останнього повір’я, бо ярчанкам можна не хвилюватися. Подивитися а вогнище прийшло багато людей. А тільки-но звечоріло присутні могли подивитися невеличке фаєршоу.