Складно уявити собі день більш знаменний та більш величний ніж Дев’яте травня. Цього року ми святкуємо 70-річчя перемоги над фашистською Німеччиною.

Кожний із хвилюванням у серці зберігає спогади про страшні часи, адже це неможливо забути. Підручники з історії, кінофільми, викладачі – всі вони розповідають про події Другої світової війни, але…

Сьомого травня у ЗОШ № 3 відбувся урочистий концерт-пам’яті, концерт-перемоги. Учні читали воєнні вірші, співали пісні, поринали у спогади тих років. Аби у школярів була можливість доторкнутися до історії нашого народу серцем, на свято перемоги завітали ветерани Великої Вітчизняної війни міста Вишневого.      

«Ви розповідаєте про свої бойові шляхи, ту історію, яку повинні знати діти. З підручника не все вичитаєш, а ви є живими свідками подій, тож історії з ваших вуст найбільш цінні», – зазначила директор ЗОШ № 3 Наталія Руденко. І справді навіть очі цих відважних людей, варто тільки в них зазирнути, малюють перед нами картину воєнних часів.

Але, на жаль, їх залишається все менше і менше. Яким же вони пам’ятають День перемоги? Михайлу Авраменко була всього-на-всього п'ятнадцять років, коли оголосили про перемогу. Але ці слова і той день живуть у його спогадах ось уже сімдесят років: «Пам’ятаю, як мене посадили на коня та відправили повідомляти людям про щастя перемоги. Пам’ятаю, як люди знімали мене з коня та цілували, деякі плакали, а у цих сльозах була радість і смуток одночасно: перемога змішувалися з гіркотою втрати близьких».

Так, ми гадали, ми сподівалися, що будемо знати про війну тільки з розповідей та фільмів і нашу країну більше ніколи не торкнеться жорстока війна. «Тяжко зараз переживати ці часи, адже майже кожну родину торкнулася війна на сході. Багато моїх знайомих зараз там воюють, звісно, ми їх по максимуму підтримуємо», – говорить учень восьмого класу ЗОШ № 3 Максим Ковтонюк.