Нещодавно вишнівчанам була представлена оновлена Дошка пошани. Тож редакція газети розпочинає рубрику про життя шанованих людей Вишневого. Наразі до уваги читачів історія про Заслуженого вчителя України, вчителя початкових класів Вишнівської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 Валентину Котенко.

Ще з дитинства Валентина Олексіївна відчула любов до професії вчителя. Будучи зовсім маленькою дівчинкою вона збирала своїх ляльок та проводила уроки і, що цікаво, робила їм зауваження. І навіть зараз, маючи достатньо широкий досвід за плечима, вона із задоволенням йде до школи. «Я думаю, мені Богом дано цю професію. Тому що я більше нічого не вмію робити – тільки навчати», - з посмішкою розповіла вчителька. Під час спілкування вона ні разу не поскаржилася на своїх учнів, а навпаки розповіла, як вони їй допомагають у тяжкі хвилини прямувати далі дорогою життя.

Валентина Котенко народилася у Білорусії, а коли їй було сім років, родина переїхала до Чорнобильського району. Згодом вже разом з чоловіком перебралися до Чорнобиля, де прожили 25 років. Вищу освіту жінка отримала у Чернігівському педагогічному інституті імені Т. Шевченка.

У перші роки роботи вчителем Валентина Олексіївна багато спілкувалася з досвідченими людьми та намагалася зібрати якнайбільше корисної інформації, аби використати її на практиці. Зарекомендувала себе як відповідального, старанного та завжди підготовленого вчителя. «У той час мені допомагали, а зараз я допомагаю тим, хто цього потребує», - зауважила Валентина Котенко.

Ця тендітна жінка має чималий досвід вчителя: 25 років роботи у Чорнобильській середній школі № 1 та 28 років у Вишнівській ЗОШ № 2. Також педагог проводила багато відкритих уроків на районному, обласному та всеукраїнському рівнях. «Якби не любила дітей, то у школі б не працювала. Я без школи не можу жити, – розповіла Валентина Котенко. – Від усіх негараздів мене лікує школа, саме ці маленькі дітки. Я навчаю їх, а вони – мене».

У вишнівській школі Валентина Олексіївна досягла звання вчителя-методиста, а також минулого року до Дня вчителя педагогу присвоїли почесне звання Заслужений вчитель України.

На питання: чи відчували страх під час викладання перших уроків, Валентина Котенко відповіла: «Так, було страшно. А зараз думаєте не страшно? Я перед першим вересня майже не спала, весь час думала про урок, як я його проведу».

За словами Валентини Олексіївни, цього року перше вересня зовсім інше. Під час лінійки діти поводилися спокійно та з гордістю виконували гімн України. На першому уроці була інша атмосфера, просякнута смутком та горем, і найголовніше – найменші учні школи розуміють, що відбувається в країні, вони, на жаль, вже знають значення слова «війна».