На Великдень заведено пекти паски та розмальовувати писанки. Всі господині заздалегідь ретельно готуються до найвеличнішого церковного свята. Цьогоріч ми завітали у гості до жінки, яка довгий час займається писанкарством та навчає майстерності дітей.

Існує легенда, що у день розп’яття Ісуса Христа, коли він ніс хрест, на зустріч йому йшов убогий чоловік та ніс у кошику яйця. Коли він побачив, що Ісусу нести хрест дуже важко, подорожньому стало шкода бідолаху і він вирішив допомогти. Охоронці глузували над нам, але чоловік не звертав на них уваги. Коли він повернувся назад до свого кошику, виявилося, що замість звичайних яєць у ньому лежать писанки і крашанки. Йому було боляче, що розіп’яли Ісуса Христа, але те, що трапилося з яйцями дало йому надію, що Ісус воскресне. Так і сталося.

«У давнину яйця дуже шанували. Люди вважали, що наша Земля – це велике яйце. Шкарлупка – небо, плівка – хмари, білок – води навколо нас, жовток – земля», – знайомить нас з давніми віруваннями писанкарка Тетяна Пасєка.

З давніх часів писанки виготовляли як оберіг на повному яйці. Їх не варили, лише стоплювали віск у печі, витирали та зберігали до наступного Великодня. Вважалося, що вони оберігали хату від лиха. «Якщо траплялася пожежа, люди вірили, що навпроти вогню треба кинути писанку і полум’я відійде від хати», – розповіла Тетяна Пасєка.

Раніше на Великдень дарували саме писанки, а не листівки, як ми це робимо зараз. Зміст, який писанкарка хотіла передати людині, висловлювала символами на писанці.

В Україні існує безліч способів фарбування пасхальних яєць. Якщо воно пофарбоване в один колір – це крашанка. Можна на такому яйці голочкою або надфілем нашкрябати малюнок, – тоді це буде дряпанка. Якщо наносити крапочки різних кольорів вийде крапанка. Раніше крапки символізували зорі, зерно. Коли крапка обведена одним, або кількома кільцями – це валове око. Давні люди вірили, що саме воно оберігало худобу на пасовищі від нападів диких звірів.

Дуже красиво виглядають трав’янки. Виготовляють їх за допомогою листочка рослини, який  прикладають до яйця, замотують у панчохи та опускають у цибулиння. Листочок, як трафарет, залишає незафарбоване місце. Інколи він навіть дає свій колір.

Біла писанка – пишеться як і звичайна. Чергується віск і фарба, яка перекривається від світлого до темного. Та площа, яка повинна бути білою – відбілюється. Раніше писанки вибілювали соком квашеної капусти – занурювали у нього, і всі зайві фарби змивалися, залишалися лише ті, які прикриті воском. Зараз це роблять за допомогою звичайної білизни.

Серед сувенірних писанок вирізняють мальованки. Це дерев’яні яйця на які наносять фарби та лакують. Як правило вони слугують іграшками для дітей. З давніх часів малечі робили торохкальця. У звичайне яйце засипали пшоно та закривали отвір воском. 

Мальовничо виглядає бісерна писанка. Раніше поверхню яйця заливали воском і у нього втискували намистинки, бісер тощо. Зараз бісером виплітають візерунок. Можна також обплітати крючком. Так яйця прикрашають за схемою.

Писанки пишуть на будь-яких пташиних яйцях. «Колись у мене був учень, який написав три писанки на перепелиних яйцях. У мене лишилося лише одне, але йому вже 12 років», – розповідає Тетяна Пасєка. Також використовують індюшині, качині, страусині яйця.

Виготовляють їх за допомогою воску, писачка, оцту та різних фарб. Писачок довго тримає тепло, завдяки цьому розтоплений віск стікає на поверхню яйця. Місце де пройшов віск не зафарбовується. Після першого нанесення воску, писанку треба обезжирити в оцті (три - п’ять секунд), потім занурити у посудину з фарбою.

Коли писанкарка робила писанку, вона сиділа біля печі. Там знаходилося горнятко, в якому був розтоплений віск. Жінка мала декілька писачків, які лежали у ньому та наповнювалися воском. Сучасні писачки роблять з латуні, тому вони довго тримають тепло. Для делікатної роботи бажано використовувати бджолиний віск.

Писанки писали протягом всього Великоднього посту. «Писанкарки сідали писати під вечір, коли діти лягали спати, всі домашні справи були зроблені та ніщо не відволікало жінку від роботи. До того ж, протягом дня людина повинна була перебувати у гарному настрої та ні з ким не сваритися», – розповідає Тетяна Сергіївна.

Крім того, якщо робити писанку зі злими намірами, закінчити її не вдасться – вона може луснути або розбитися.

Дуже важливі символи на писанках. Квіти – символізують дітей та сімейне поповнення. Подружжю, яке не мало дітей часто дарували писанки з квітами. Баранячі ріжки – охороняють оселю від усього лихого. Безконечник – хвиля, яка не має початку та кінця. Вірили, якщо на писанці намалювати безконечник, все зло заточується у ньому та не може вийти назовні. Цікавий символ дерево життя: стовбур означає батьків, гілки – нас самих, листя – наші діти. 

Тетяна Пасєка захопилася писанкарством ще у 1996 році, коли перебувала на курсах підвищення кваліфікації для вчителів. Саме там їй показали воскову техніку виготовлення писанок. «З того часу я займаюся писанкарством. Коли пишеш писанку відмежовуєшся від усього стороннього, відходять всі проблеми», – розповідає майстриня.

З її власних робіт можна влаштувати не одну виставку писанок. Окрім того, жінці приємно навчати писанкарству та передавати досвід молодому поколінню.