Нещодавно у місті оновили Дошку пошани, на ній з’явилися нові обличчя та досягнення. Тому ми продовжуємо розпитувати у шановних людей Вишневого про їхні внески у розвиток міста. Днями ми поспілкувалися із заступником директора ЗОШ № 3 з навчально-виховної частини Людмилою Хижевою.

Кор.: Людмило Миколаївно, розкажіть чому Ви вирішили стати вчителем?

Л. Х.:Спочатку я не планувала викладати. Я вступила до Московського Державного Університету на фізико-математичний факультет. Моя професія мала бути суто теоретичною – фізик твердого тіла. Але так сталося, що після третього курсу нас направили на практику до школи. Там був дуже хороший вчитель, який сказав, що мені краще викладати. Саме тоді я обрала свою майбутню професію.

 Кор.: Скільки років вже викладаєте?

Л. Х.:З 15 серпня пішов 44-й рік. Мені дуже подобається, я обожнюю свою роботу. Я жодного разу не пошкодувала, що обрала саме цю професію.

Кор.: Як Ви потрапили до вишнівської школи?

Л. Х.:Тут я працюю з 1980 року. До цього я працювала у Київській ЗОШ № 105. Згодом чоловік отримав квартиру у Вишневому і ми переїхали сюди. Жили неподалік від школи, тому я влаштувалася на роботу у ЗОШ №3. Спочатку я працювала вчителем фізики. Але через деякий час знадобилася людина, яка б виконувала функції заступника директора з навчально-виховної роботи. Тоді ця посада називалася – організатор позашкільної та позакласної роботи. Директор наполягав на моїй кандидатурі. З того часу я почала поєднувати дві посади. Цьогоріч у мене сьомий, два восьмих та два дев’ятих класи.

Кор.: Що відчували, коли Вас обрали для Дошки пошани?

Л. Х.:Я не звикла виставляти на показ свою роботу. Для мене це було несподіванкою. Мабуть, Наталія Миколаївна (директор ЗОШ №3 – прим. авт.) записала мене у список. Можливо на її вибір вплинуло те, що у минулому році ПриватБанк проводив всеукраїнський конкурс «Клас майбутнього з ЮніорБанком» і ми зайняли друге місце. Ми вирішили брати участь у конкурсі, адже призом за перше місце був обладнаний комп’ютерний клас, а за друге – 15 планшетів. У нас вивчають інформатику з початкової школи, а кабінет лише один, тому вигране обладнання було дуже доречне. Я керувала всією організаційною роботою. Скоріше за все, Наталія Миколаївна врахувала цей момент і подала мене у списки кандидатів на Дошку пошани.

Кор.: У чому полягає діяльність як заступника директора з навчально-виховної роботи?

Л. Х.:Я відповідаю за п’яті-восьмі класи. Загалом їх 15. В мої обов’язки входить організація навчально-виховного процесу, а також контроль вивчення точних наук, математики, фізики, хімії, біології, трудового навчання, основ здоров’я тощо. Я повинна забезпечити їхнє належне викладання, проводити бесіди з вчителями, слідкувати за успішністю учнів. Також у нас є така форма контролю як вивчення стану викладання предмету відповідного профілю. Кожні п’ять років я повинна розглянути методики викладання вищезазначених предметів від п’ятого до десятого класу. Також у школі працює заступник директора з виховної роботи, але деякі виховні питання знаходяться у моїй компетенції. Зокрема, організація дитячого колективу, робота з батьками. Як вчитель, я також виконую необхідні зобов’язання.

Кор.: Фізика досить складний предмет. Як Вам вдається заохотити дітей до вивчення цієї дисципліни?

Л. Х.:Так, це правда. Але я намагаюся допомагати дітям. Зараз дуже важко семикласникам – кількість годин зменшено вдвічі – у них лише один урок фізики на тиждень. Проте обсяг матеріалу залишився той самий. Тому я намагаюся використовувати свій досвід, аби діти зрозуміли тему, йшли з уроків задоволені. Звичайно, є діти у яких не дуже гарна успішність не лише з мого предмета, але я не помічала, що хтось взагалі не хоче вивчати фізику.

Кор.: Чи беруть участь Ваші учні в олімпіадах та інших інтелектуальних конкурсах?

Л. Х.:Так. Щороку мої учні беруть участь у Всеукраїнському фізичному конкурсі «Левеня». Його проводить Львівський державний університет. Зазвичай він проходить у березні-квітні. Ми отримуємо завдання, діти одночасно їх виконують, потім ми поштою відсилаємо їх на перевірку. Для дітей це дуже цікаво, адже завдання не виходять за межі навчальної програми, але трохи важчі. Переможці отримують сертифікати трьох типів: «відмінно», «добре» та «сертифікат учасника». Цьогоріч участь у конкурсі взяло більше 140 дітей з 7-10 класів.