ПУНКТИ НЕЗЛАМНОСТІ
Увага! Сайт оновлюється. Деякі розділи можуть бути недоступні.

Перший герб міста Вишневе

  

Герб міста Вишневе затверджено 25 грудня 1989 року рішенням 12-ої сесії Вишневої міської Ради народних депутатів  ХХ скликання.

 Автор – Валерій Маркович Гомановський.

Герб міста Вишневе зображений на геральдичному щиті, форма і пропорції якого традиційні для того часу, коли було засноване саме місто. Поле – вишневого кольору – кольору стиглої вишні на сонці.

Залізнична емблема (схрещені гайковий ключ і молоток) і дата світло-сірого кольору, у правому верхньому куті щита, означають станцію Жуляни і рік заснування міста.

Дві вузькі паралельні лінії світло-сірого кольору, що проходять з верхнього лівого кута у правий нижній, означають Південно-Західну залізницю. Стилізоване зображення квітки вишні білого кольору в нижньому лівому куті символізує сучасну назву міста.

Розташована горизонтально у нижній частині щита, широка хвиляста стрічка блакитного кольору символізує літописну річку Желянь, від назви якої виник  топонім “Жуляни”.

У графічному написанні назвиміста “ВИШНЕВЕ” використано шрифт “Кирилиця на основі стародавніх джерел”. 

   Своїм твором-гербом автор хотів сказати: “Хай у Вишневому завжди буде весна і цвітуть вишні!”

 

                                                                                      Валерій Гомановський,
                                                                                                         Краєзнавець
 
 
 

Відомий український графік Василь Федорович  Леоненко у 2009-му році створив екслібрис для бібліотеки Музею міста Вишневе. За основу, він взяв малюнок першого герба міста (автор Валерій Гомановський).

 

Перший герб м.Вишневе
пояснення символіки
 

Славна історія Вишневе. А колись... в 1866 року товариство Де-Вриер і К°отримало дозвіл на спорудження Києво – Балтської залізниці довжиною 457 км. Чи то з технічних, чи з економічних міркувань бу­дівельники «відійшли» від проекту і змінили напрям до­роги. Тому село Жуляни і станція з такою назвою опинилися далеко один від одно­го. Так на карті Київщини в 1870 році з'явилася залізнич­на станція Жуляни, а в 1887 році - кіль­ка пристанційних будиноч­ків, де поживало громадянське населення. Це і був початок майбут­нього міста Вишневе.

  — Конкурс на кращий герб міста тривав менше півроку і завершився 25 грудня 1989 року, коли XII сесія Вишневої міської Ради народних депутатів XXскликання сво­їм рішенням затвердила цей проект.

Автор герба — вишневчанин, краєзнавець Валерій Маркович Гомановський.

— Герб міста Вишневе зображений на геральдичному щиті, форма і пропорції якого, традиційні для того часу, коли було засноване саме місто. Поле — вишневого кольору — кольору стиглої вишні на сонці. Дво­ма вузькими лініями, що перетинають його з лівого верхнього кута у правий нижній визначена Південно - Західна залізниця.

Залізнична емблема (схрещені, гайковий ключ і молоток) і дата у правому верхньому куті щита означають станцію „Жуляни” і рік заснування міста Вишневе. Оскільки Південно-Західна залізниця, залізнична станція Жуляни і дата 1887 зв'язані між собою історично, то їх символи на гербі об'єд­нує один колір — сірий.

 Топонім «Жуляни» виник від назви літописної річки Желянь, на берегах якої розки­нулося село Жуляни. Сучас­на назва цієї річки — Нивка. На гербі вона зображена у вигляді хвилястої стрічки блакитного кольору, що розміщується горизонтально в нижній частині герба.

—  У 1960 році селище, що виросло навколо станції Жуляни, було виділене в самостійну адміністративну одиницю і дістало назву Ви­шневе тому, що весь насе­лений пункт, (а в ньому налічувалося 520 дворів) весною потопав у цвітінні вишень. То ж, стилізоване зоб­раження квітки вишні в ни­жньому лівому куті герба символізує назву міста.

 В графічному написанні назви міста ”ВИШНЕВЕ” на гербі викорис­тано шрифт „Кирилиця на основі ста­ровинних джерел”.

Своїм твором – гербом автор хотів сказати: «Хай у Вишневому завжди буде весна і цвітуть  вишні!».

 

 

Валерій Гомановський,
                                                                                                    краєзнавець.