Люди, які вимушені покинути рідні домівки, приїздять у чужі міста майже без нічого. Приємно, що українці – одна з найдоброзичливіших націй, тому нікого не залишають у біді. Проте, багато жителів Донбасу побоюються приїжджати до Києва, адже у регіоні повсякчас триває антиукраїнська агітація.

Розвіюють переживання товаришів по нещастю переселенці, які деякий час провели в інших містах України. Зокрема, Тетяна Колосова, жителька міста Макіївка, Донецької області, вже майже місяць живе у Вишневому. Поїхати з рідного краю жінку з донькою вимусили бойові дії, які розгорталися у Донецьку та області. Щоправда, була ще й інша мета – 16-річна Вікторія пройшла обласний відбірковий тур на шоу «Х-Фактор», тому її запросили взяти участь у київському кастингу.

Але, після зйомки телепередачі мама не поспішала везти доньку назад, до рідної Макіївки. Адже бойові дії кожного дня наближалися до міста. Та й страшно було ходити вулицями, тому що скрізь підстерігали люди зі зброєю: перевіряли машини та звичайних перехожих. Бойовики могли безпідставно обшукувати мешканців, перевіряти документи. «Така ситуація трималася з травня. Було дуже страшно. Згодом, для нас це стало нормою життя, проте відпускати доньку на вулицю я побоювалася», - розповідає Тетяна Колосова.

 Люди зі зброєю, як їх називають місцеві жителі, лише своїм зовнішнім виглядом лякають громадян. Наразі вже майже ніхто не хоче створювати так звані незалежні республіки. У жителів лише одне бажання – аби швидше все закінчилося і повернулося нормальне життя у складі України.

В областях України переселенців приймають без зайвих питань. Люди намагаються допомогти чим можуть. Тетяні Іванівні навіть ніяково, адже за її словами, українці «відривають» речі від своїх родин, мовляв, вони не зобов’язані це робити, проте намагаються надати якомога більше.

Виїхати з Донеччини можна було без значних проблем, щоправда, страшно. Саме у той час почав курсувати потяг Луганськ-Київ, на якому родина Колосових дісталася столиці. Тут їх прийняли добре. Жодних проблем стосовно мови спілкування чи місця проживання у родини не виникало. Деякий час вони були у родичів, в Київській області, а зараз знайомі на час відпустки дозволили переселенцям пожити у квартирі. «Люди дуже приязні, ніхто не дивитися з коса. Навпаки – намагаються допомогти», - зазначає Тетяна Колосова.

Не зважаючи на гостинність, родина вже сумує за рідною домівкою. Адже у Донецькій області на них чекає не лише глава сім’ї та інші родичі. Вікторія учениця 11 класу, цьогоріч у дівчини має бути випускний, ЗНО та вступні іспити. Вона щодня запитує маму коли вони їхатимуть додому. У Макіївці залишилися не тільки друзі, а й всі необхідні для навчання документи та речі. «Дуже хочеться повернутися додому. У нас є город, на якому вже достигли овочі. Зараз саме час готувати консервацію на зиму – огірки, помідори», - говорить Тетяна Колосова.

Жінка не сидить без справи. Вона вже знайшла роботу на заводі кераміки у Вишневому та намагається орендувати квартиру. На думку Тетяни Колосової, негарно зловживати гостинністю небайдужих людей. Вікторія також не байдикує. Дівчина бере активну участь в організації святкових виступів, ходить разом з мамою на роботу та всіляко її підтримує.