Святкування проходило у два етапи. Спочатку ветерани, представники влади та мешканці міста зібралися на невеличкий мітинг біля меморіалу загиблим воїнам у центральній частині міста. Після традиційного Гімну України, присутні взяли участь у молитві за всіх учасників бойових дій. Герої Великої Вітчизняної війни поділилися спогадами про буремні події 1941-1945 років.

Містяни вшанували пам'ять загиблих хвилиною мовчання. Коли стихли слова скорботи, відбулося урочисте покладання квітів до пам’ятника Перемоги та меморіалу перемоги у Великій Вітчизняній війні. Старше покоління, молодь, маленькі діти та ветерани зі сльозами на очах та болем у душі перечитували прізвища загиблих героїв.

Друга частина мітингу відбувалася на південній частині міста на алеї слави Великих воїнів, яка знаходиться на вулиці Червоноармійська. До урочистого заходу приєдналося понад 200 вишнівчан. Після молитви біля пам’ятника Невідомому солдату присутні поклали квіти до братських могил та меморіалу Воїнам-афганцям. Було боляче дивитися як похилі воїни вшановують пам'ять загиблих товаришів. Герої Радянського Союзу тремтячими руками клали квіти, ставали на коліна та молилися за тих, хто воював з ними пліч-о-пліч, але так і не дочекався жаданої перемоги. Війна, запеклі бої та численні смерті побратимів назавжди залишили невиліковні рани у душах ветеранів.

День Перемоги – свято зустрічі з воїнами, які ціною власного здоров’я відстоювали свободу Європи. Кожного року сивочолі герої збираються, аби згадати тих, хто був поряд з ними у роки кровавої війни, а молодь приходить подякувати за життя у вільній країні. Але з кожним роком очевидців визвольних боїв нещадно меншає. Тому, треба пам’ятати про них та поважати не лише дев’ятого травня, а кожного дня.