Відповідальність  передбачена за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних?

Києво-Святошинська ОДПІ нагадує, що   згідно із п. 120 прим.1.1 ст. 120 прим.1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 ПКУ покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
     

10 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;     20 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;     30 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;     40 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.
     

50 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366  більше календарних днів.     У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ штрафні санкції, передбачені п. 120 прим.1.1 ст. 120 прим.1 ПКУ, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з п. п. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 ПКУ.     У разі реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог ПКУ щодо своєчасності реєстрації таких документів в ЄРПН, штрафні санкції, передбачені п. 120 1.2 ст. 120 прим.1 ПКУ, не застосовуються.     Відповідно до п. 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні - рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов’язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми ПДВ, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з п. п. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 ПКУ.
     

Відсутність реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому п. 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ, після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов’язань з ПДВ, зазначеної в такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми ПДВ, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.
     У разі реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому п. 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ, протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, штрафні санкції, передбачені абзацом другим п. 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ та п. 120 прим. 1.1 ст. ст. 120 прим. 1 ПКУ, не застосовуються.     Відповідно до п. 35 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ норми п. 120 прим.1.1 ст. 120 прим. 1 ПКУ не застосовуються при порушенні термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, складених до 1 жовтня 2015 року.

                                    За якою формою та який порядок подання уточнюючого податкового розрахунку за ф. 1ДФ?

Києво-Святошинська ОДПІ, повідомляє, що відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.     Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (далі – Порядок).     У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПКУ).     Податкова декларація, розрахунок, звіт (далі – податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого 8та/або сплаченого податку (п. 46.1 ст. 46 ПКУ).
     

Уточнюючий податковий розрахунок подається у разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення строку його подання. Уточнюючий податковий розрахунок може подаватися як за звітний період так і за попередні періоди (п. 4.3 Порядку).
   

  У разі подання уточнюючого податкового розрахунку у клітинці «Уточнюючий» проставляється відмітка (п. 3.1 Порядку).
    

 Відповідно до п. 4.4 Порядку порядок заповнення звітного нового та уточнюючого податкових розрахунків є однаковим. Звітний новий та уточнюючий податкові розрахунки подаються на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містять інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до податкового агента.     Коригування показників розд. I:     для виключення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 указати «1» - на виключення рядка;     для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 указати «0» - на введення рядка;     для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію відповідно до абзацу другого цього пункту та ввести правильну інформацію відповідно до абзацу третього цього пункту, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 9 указується «1» - рядок на виключення, а в другому – «0» - рядок на введення.     Коригування показників розд. II:
     підрозд. «Оподаткування процентів»:     для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування процентів - виключення**» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування процентів» відобразити правильну інформацію;     підрозд. «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею»:     для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею - виключення***» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею» відобразити правильнуінформацію;     підрозд. «Військовий збір»:
     для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Військовий збір - виключення****» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Військовий збір» відобразити правильну інформацію.

                                                                                                                                                                          Києво-Святошинська ОДПІ

                                                                                                   Набрав чинностінаказ

                       «Про затвердження узагальнюючих податкових консультацій з деяких питань оподаткування платою за землю»

Києво-Святошинська ОДПІ повідомляє, що 09.07.2018 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 06.07.2018 № 602 «Про затвердження узагальнюючих податкових консультацій з деяких питань оподаткування платою за землю» (далі – Наказ № 602), яким відповідно до п. 52.6 ст. 52 глави 3 розд. ІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами і доповненнями (далі – Кодекс) та Порядку надання узагальнюючих податкових консультацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.09.2017 № 811, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.10.2017 за № 1266/31134, затверджено три узагальнюючі податкові консультації (далі – Узагальнюючі податкові консультації), а саме:

щодо справляння плати за землю у разі оренди площі у багатоквартирному будинку. Узагальнюючою податковою консультацією визначено, що безпосереднім платником плати за землю виступає особа, стосовно якої здійснено реєстрацію державних прав на земельну ділянку під будинком та прибудинкову територію (установа або організація, яка здійснює управління багатоквартирним будинком державної або комунальної власності; об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, яке є суб’єктом реєстрації відповідно до рішення співвласників);

щодо сплати земельного податку власником нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, права на яку у такої особи не оформлені. Узагальнюючою податковою консультацією визначено, що особу, яка володіє нерухомим майном, розташованим на земельній ділянці, права на яку для такої особи не оформлені, не можна вважати платником земельного податку в розумінні ст. 269 Кодексу до моменту виникнення відповідних прав такої особи на цю земельну ділянку згідно із записом, сформованим у Державному земельному кадастрі, у порядку, визначеному законом. До такого моменту зазначена особа відповідно до вимог Кодексу не повинна сплачувати земельний податок;

щодо справляння земельного податку з фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку. Узагальнюючою податковою консультацією визначено, що фізична особа – підприємець – платник єдиного податку, який використовує будівлі (споруди), їх частини, для провадження господарської діяльності та який оформив відповідно до вимог законодавства свої права на земельну ділянку під такими об’єктами, не повинен сплачувати земельний податок. Разом із тим, абзац четвертий п. 297.1 ст. 297 Кодексу не передбачає звільнення від земельного податку для фізичної особи підприємця – платника єдиного податку у випадку, коли обов’язок зі сплати податку виникає у нього як у співвласника багатоквартирного будинку у складі витрат на управління. 2

З текстом зазначених Узагальнюючих податкових консультацій Ви можете ознайомитись скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua).

Довідково: Наказ № 602 опубліковано 09.07.2018 року на офіціному веб-порталі Міністерства фінансів України.

                                                                                                                                                                                         Києво-Святошинська ОДПІ