16 лютого Україну сколихнула звістка про те, що в Боярському ліцеї «Гармонія» дві учениці 7 класу прийняли по 40 таблеток медпрепарату. Одну з них врятувати не вдалося. Наступного дня, аналогічний випадок стався з двома дівчатами в Умані. На щастя, обидві вижили. Ще через день у столичну лікарню потрапив 15-річний хлопець, який наковтався таблеток…

За версією поліції, до цих вчинків дітей підштовхнув ролик на відео-платформі ТікТок. Що робити і як убезпечити підлітків від деструктивного впливу соціальних мереж? З таким запитанням ми звернулися до психолога Вишнівського центру творчості дітей та юнацтва Марії Шевкун.

- Порівнюючи дітей нинішнього покоління із поколінням їхніх батьків, які Ви вбачаєте відмінності між ними? Що треба мати на увазі у сучасному вихованні?

- Психологія підлітків залишається такою самою, хоча раніше, звісно, не було комп’ютерів. А от спілкування, насправді, сильно змінилося у цифрову епоху. Зараз діти набагато менше читають, ніж користуються гаджетом. Тому, навіть якщо послухати діалог сучасних підлітків, то їх слова звучать як меседж. Розлогої розповіді у них не має. Крім того, треба зважати, що цифрове середовищедля дитини може бути набагато небезпечнішим, ніж здається. Діти сприймаютьактивність у соціальних мережах як гру, та не розуміютьнаслідків своїх дій. Але, знову таки, якщо дитина з адекватною самооцінкою, якщо вдома її люблять, якщо вона відчуває підтримку, то у неї в голові не виникне ідеї повторювати небезпечний челендж, якій їй «порадив» хтось в інтернеті.

-  Чого дітей в соціальних мережах тягне до небезпечних, деструктивних груп? Як убезпечити їх від цього шкідливого впливу?

-  Для підліткового віку дуже важливу роль відіграє інтерес. Згадайте, як ми в дитинстві оберталися навколо себе, щоби спеціально викликати запаморочення і впасти. Нам було цікаво впіймати інше сприйняття, певний час знаходитися в прострації. До цього додайте ще те, що діти, особливо замкнуті, самотні і невпевнені в собі, довіряють більше віртуальному світу, ніж реальному. Головна задача дорослого – вибудувати довірливі відносини із дитиною. Проблема, зрештою, не в Інтернеті. Дивіться глибше. Аналізуйте психологічний стан дитини, зміни її настрою. Найчастіше до сумнівних і небезпечних ініціатив підліток наважується через депресію, напружені стосунки з батьками, вчителями, однокласниками або через нерозділене кохання. Шукайте і знаходьте щось таке, що зацікавить дитину на дозвіллі. Якісь гуртки, спорт, заняття в позаурочний час.

-   А які конкретно гуртки Ви би порадили? Що найкраще підходить для душевної рівноваги підлітків?

-  Будь-що. Музика має величезний вплив на “внутрішню ритмізацію”, це “кондиціонер” для розпеченої лімбічної системи підлітків. Проходження квестів підсвідомо привчає до відчуття, що завжди існує логічний та безпечний вихід із будь-якої ситуації. Гра у шахи – шлях до розвитку логічного та критичного мислення. Малювання – розвиток уяви.Творчість – шлях до мрії,а значить до життя. В будь-якому разі люди, які спільно чимось займаються, створюють певну духовну спільноту. Є таке спостереження: школи, у яких є хор і театр, – у меншій зоні ризику щодо булінгу.

-  Як батькам, вчителям зрозуміти, що дитина потрапила під небажаний вплив?

-  Коли смуток на обличчі дитини, коли вона напружена – зазвичай, це помітно. До речі, у закладах позашкільної освіти, педагогічним працівникам легше виявити таких дітей, адже їх менше, ніж у школі в класах. Крім того, в школі учитель більше заклопотаний своїми проблемами, його коло уваги звужується. Тому так важлива робота психолога в школі. А щодо батьків – головне, необхідно бути поруч із дитиною. Поговорити, підтримати, іноді вкрай потрібно просто помовчати. Кожна ситуація різна, але дитина має розуміти, що вона завжди може прийти до батьків і сказати, що вчинила той чи інший негарний вчинок і що за це вона не буде покарана. Заборона гаджетів, комп’ютерів звичайно нічого не дає. Працюйте над психологічною атмосферою в родині, це найголовніше. 

-   Може, дасте кілька практичних порад, як спілкуватися із дітьми?

-  Підкреслюйте все добре й успішне, що властиве для дитини. Це підвищує її впевненість у собі, зміцнює віру в майбутнє. Не висувайте надмірних вимог у навчанні. Демонструйте своюсправжню любов, щоби дитинавідчула, що її дійсно люблять. Приймайте своїх дітей такими, якими вони є – не за гарну поведінку, а тому, що вони ваші діти, ваша кров, ваші гени, майже ви самі. І пам’ятайте, що підліток рано чи пізно стане дорослим.