Цим питанням сьогодні задається майже кожний школяр. На газетних шпальтах, в Інтернеті, на телебаченні – шукають відповідь скрізь, але… Тільки живі свідки воєнних подій можуть перенести учнів в епіцентр бойових дій.
З цією метою у Вишневому в ЗОШ № 3 неодноразово проводилися зустрічі з військовослужбовцями, які приїхали із зони АТО у рідне місто. Нещодавно учні п’ятих та дев’ятих класів зустрілися з Андрієм Шаймордановим та Ярославом Заречнєвим – бійцями української армії. «Багато запитань накопичилось у школярів. Вони так прагнуть розібратися, що насправді відбувається на Донбасі. А хлопці допомагали їм це зробити», – розповідає директор ЗОШ № 3 Наталія Руденко.
Чи вистачає бійцям їжі, одягу; хто ворог; яка воєнна техніка; з якою метою агресори прийшли до нас – ці та багато інших запитань лунало з вуст учнів. «Діти багато задають питань, а це ознака небайдужості. З ними треба спілкуватися, вносити в їх розуміння важливі речі», – зазначає військовослужбовець 72 бригади Андрій Шайморданов. Він, отримавши поранення, повернувся з зони АТО у Вишневе і вважає, що його головна задача розповісти про те, що бачив там.
«Душу зігрівають усмішки учнів. Але як тільки згадую дітей сходу, серце стискає невимовний біль: вони сидять у підвалах, для них зараз немає іншого життя. Адже скільки разів у Миколаївці по школі стріляли. Пам’ятаю, як під час чергового обстрілу знесло два класи», – згадує військовослужбовець 72 бригади Ярослав Заречнєв. Він у березні вирушив на фронт і до цього часу служив там.
Ще багато історій звучало у залі, які переносили присутніх у часі. Наталія Миколаївна теж згадує один випадок: «Коли востаннє передавали зібрані речі на фронт йшов сильний дощ, все намокло, окрім ляльок-мотанок». Вона вважає, що патріотичне виховання дуже важливе у наш час, тому такі зустрічі і проводяться.
Крім того, наприкінці березня вони чекають групу бійців з Київського реабілітаційного центру. І саме такі зустрічі допомагають віднайти правду у безодні різної інформації.
< Попередня | Наступна > |
---|