Талант – це квітка, яка проростає в душі, щоб подарувати яскравість цьому світу. Проте інколи ми навіть і не здогадуємося про його існування, а значить стоїмо на місці та не розвиваємось. Як же не зарити талант в землю, розгледіти його та розвинути? 

На початку 2011 року за ініціативи голови комісії з освіти Вишневої міської ради Наталії Руденко була створена програма «Обдарована дитина», яка покликана виявляти таланти та популяризувати їх. «Необдарованих дітей не існує, кожна талановита по-своєму: хтось зірка олімпіад, дехто гарно пише твори і отримує нагороди від Малої академії наук, у декого покликання художника», – наголошує Наталія Миколаївна.

До того ж вона розповіла, що кожна обдарована дитина отримує заохочення в школах, їх нагороджують грамотами, про цих дітей пишуть на сторінках шкільних газет, на сайті школи, а переможці обласних та всеукраїнських змагань та олімпіад отримують стипендії від голови Києво-Святошинського району. До того ж кожного року відбувається зустріч цих дітей з міським головою Іллею Діковим. «Було так приємно напередодні новорічних свят привести таку кількість дітей з різних шкіл Вишневого в актову залу міської ради, дивитися як вони спілкуються, радіють подарункам від мера», – згадує Наталія Миколаївна.

Як же розгледіти талант? До цього у заступника директора з навчально-виховної роботи ЗОШ № 3 Тетяни Охріменко свій підхід: «Проводиться анкетування, розробляються спеціальні картки для виявлення обдарованих учнів, створюються до профільні та профільні класи».

Розкрити багатогранність особистості обдарованих дітей вирішили наші журналісти. Зірка учениці дев’ятого класу ЗОШ № 3 Ксенії Богач запалилась на обласному конкурсі-захисті Малої академії наук, де вона здобула третє місце. Дівчина написала цікаву творчу роботу на тему «Жанр молитви в українській літературі» і навіть встигла виступити з нею в навчальному закладі Інституту розвитку людини. «Я використовувала інформацію про молитви, проводила дослідження, виявляла, яке значення вони мали для народу. Доповнила роботу прикладами молитов, розподіливши їх за жанрами», – розповідає Ксенія.

Також дівчина підкреслює, що без підтримки наукового керівника (вчителя української мови та літератури Людмили Зеленової), яка надихала її весь час, вона б нічого не змогла: вчитель допомагала учениці відшліфовувати кожне слово, вплітати його в текст, наповнюючи змістом. «Години кропіткої праці стоять за цією роботою, багато терпіння потребувалося для її написання. Але коли я відчула смак цієї теми, то вже не могла відірватися», – говорить школярка. Крім задоволення від самого процесу підготовки, Ксенія Богач зрозуміла для себе ряд важливих речей: молитва має неабияку силу і якщо людина щиро до цього ставиться, то Бог обов’язково почує її та захистить, здійснить бажання.

Ці та інші особливості молитви дівчина виокремила у бесіді з бабусею: «Кожна історія, почута з її вуст, запалювала в моїй душі вогник цікавості і я не на жарт захопилася цією темою. До того ж досліджувала молитву в літературі, а це тільки подвоювало інтерес: різні погляди авторів, різні думки вплетені в контекст творів», – повідомляє Ксенія. 

Пам’ятає дівчина і про те, як її творчу дитину вперше почув великий загал, як вона хвилювалася, захищаючи роботу на районному захисті: «Це було просто жахливо, в мене так тремтіли руки, що я навіть не могла натиснути потрібну кнопку комп’ютера. Але, отримавши досвіт праці з публікою, на обласному етапі я була більш впевнена».

Згадуються Ксенії й почуття, які викликала її робота у присутніх. На обличчях журі з’являлися то усмішка, то сум в очах, адже її витвір досить контрастний і містить як радісні моменти, так і не дуже. Відчувши всі сторони творчого процесу, потрапила в полон Музи і тепер має намір продовжувати писати та навіть подумує у майбутньому стати філологом.

 Французька культура, архітектура, традиції цієї країни, а найголовніше мова – все це настільки захопило ученицю дев’ятого класу ЗОШ № 3 Дарину Македон, що вона два роки тому почала поглиблено вивчати французьку. І навіть здобула третє місце в обласній олімпіаді з французької мови. «Це гарний старт для подальшого вивчення лексики і зупинятися я не збираюся. Щоденні тренування, додаткові заняття з вчителем, праця над граматикою та поповнення словникового запасу – ось він залог успіху та пігулка від хвилювання на олімпіаді», – зазначає дівчина.

 Обдаровані діти багатогранні особистості, тож окрім вивчення французької, подобається Дарині й малювати. Таким чином вона передає власні емоції та почуття, а відвідавши багато художніх музеїв, зізнається, що її серце полонили картини Михайла Врубеля та Ван Гога: «Дивишся на їх картини та збагачуєш свій розум новими знаннями, а душу – емоціями. Іноді навіть намагаюся відтворити їх шедеври», – розповідає учениця.

Напевно, як і кожна дівчина, вона полюбляє квіти, але не тільки отримувати їх, а й відтворювати у своїх малюнках. Іриси – найулюбленіші, букети з них вона зображає у різних ракурсах, граючись з кольоровою гамою. А іноді, коли уява Дарини і зовсім розгуляється, з’являються власні образи майбутніх картин. «Але для їх відтворення ще замало майстерності, мені потрібно повчитися, оволодіти певними навичками», – вважає дівчина.

Подобаються їй точні науки, тож у майбутньому школярка планує з’єднати захоплення та стати архітектором. «Це дозволить поєднати і творчість, і науку, а найголовніше залишити після себе слід для наступних поколінь.

 Країни, моря, океани, родовища – ось він географічний світ, який так подобається учню восьмого класу ЗОШ № 3 Іллі Дубініну. Нещодавно це захоплення принесло йому друге місце в обласній олімпіаді з географії. «Цей предмет завжди давався мені краще за інші, але не зважаючи на це, на призове місце в області я навіть не розраховував. Для мене вже було за щастя перемога в районній олімпіаді», – ділиться Ілля.

Успішний результат не випадковість. Для цього хлопець займався додатково, щодня вирішував задачі, поповнюючи кругозір з географії. Взагалі він вважає, що замало бути старанним учнем в школі, адже заняття там дають лише певну базу, інше залежить від тебе. Також, на його думку, важливо щиро любити те, що робиш. «Мою зацікавленість до цього предмету легко пояснити, просто мені подобається дізнаватися нове, до того ж географія має великий потенціал для розвитку. Обрій цієї науки безмежний, адже скільки ще нового можна дізнатися про океани, моря, про способи досягнення економічного успіху», – розповідає хлопець. 

Крім того він більше п’яти років захоплюється музикою: грає на скрипці та на гітарі. Вибір музичних інструментів не випадковий, краса звучання та різнобарв’я репертуару – ось що полонило серце Іллі. Має він певні успіхи і на цій ниві: нещодавно виступив на обласному академічному концерті. «Прослуховування для музикантів зі всієї області стало справжнім випробуванням для мене. І я досить вдало його пройшов, адже маю високий результат», – говорить учень. Але музику він все ж таки не вважає за головне заняття в житті, це скоріше за все просто хобі.

А от програмування для нього не лише захоплення. Він запевняє, що ця галузь науки прогресивна і здатна поєднати в собі інші: біологію, хімію. «Це відкриває великі обрії для світу, адже пізнання цієї сфери зможе допомогти паралізованим людям, подарувавши їм можливість ходити», – вважає Ілля.   Тож юнак сподівається зробити програмування справою свого життя.

Почувши історії цих дітей, стало цікаво як їм вдається все встигати та при цьому бути найкращими. Відповідь виявилася досить простою – потрібно раціонально розподіляти свій час, чергувати заняття та просто любити те, що робиш.