ПУНКТИ НЕЗЛАМНОСТІ
Увага! Сайт оновлюється. Деякі розділи можуть бути недоступні.
Back Головна

Хто не знає минулого – не вартий майбутнього

Хто не знає минулого – не вартий майбутнього26 квітня 1986 ріку. Напевно, немає людини, яка б не знала цієї дати. Тоді у весняний день увесь світ почув такі слова: «Чорнобиль», «аварія», «ліквідатори». Ця подія назавжди закарбувалася в історії, а її наслідки і досі відчуває кожен українець.

Натомість 12 грудня увійде в історію Вишневого, як день відкриття пам’ятника учасникам ліквідаторам аварії на Чорнобильській АЕС. Серед тих, хто боровся з радіацією, були пожежні підрозділи Києво-Святошинського району, тож не дивно, що монумент було споруджено саме на території пожежно-рятувальної частини.

 Ідея створення пам’ятного знаку належить одному з ліквідаторів аваріїВіктору Білоусу. На заході був присутній голова Київської обласної організації «Союз Чорнобиль Україна» Іван Дерда, який поіменно знає всіх учасників цієї жахливої катастрофи: «Аби цей задум втілився у життя, звісно, була необхідна матеріальна допомога, яку надали спонсори, обласна адміністрація та головне управління Київської області пожежної охорони».

Під час урочистого відкриття, вшанувати пам'ять загиблих ліквідаторів завітав мер Вишневого Ілля Діков, містяни, яких ця трагедія торкнулася особисто: ті, хто був евакуйований із зони відчуження та, звичайно, ліквідатори аварії на ЧАЕС. Розпочалася урочиста подія із нагородження ліквідаторів почесними відзнаками та медалями за доблесть та звитягу і передачі нового оперативно-рятувального автомобілю громаді Києво-Святошинського району. Нагородження проводив голова Київської обласної адміністрації Володимир Шандра.

 Багато слів та промов лилося того дня, згадували тих, життя кого забрала ця аварія, вшановували їх пам'ять хвилиною мовчання, а в серці кожного палахкотіло бажання побачити нарешті пам’ятник. І ось ця мить настала, одним рухом Віктор Білоусучасник-ліквідатор аварії, зірвав синьо-жовтий стяг з монументу – і те, над чим працювали десятки людей упродовж року побачили всі присутні. Ця велична споруда втілення горя, втрачених надій та життів. Кожний міг підійти до монументу, аби покласти квіти.

Ангеліна МАЛІНОВСЬКА