Події останнього часу сколихнули в Україні нечуваний сплеск патріотизму. Наразі стало популярним прикрашати будинки прапорами або розфарбовувати стіни та різні поверхні у жовто-блакитні кольори. Найбільшої поваги, звичайно, здобувають ті, хто буквально взявся за зброю, аби захистити рідну країну. Навесні військові комісаріати стали як ніколи популярними, адже в установи прибували нові й нові добровольці. Проте не всі, здатні стати на захист своїх родин чоловіки, мають рішучість, деякі з них намагаються ухилитися від призову до Збройних Сил України.

Призов на строкову військову службу – передбачений чинним законодавством України спосіб комплектування Збройних Сил та деяких інших військових формувань України.

Отже, якщо військовозобов’язаний без поважних причин не прибуває за викликом до військкомату, він підпадає під дію ст. 335 Кримінального Кодексу України. (Ухилення від призову на строкову військову службу – карається обмеженням волі на строк до трьох років).

У свою чергу Стаття 65 Конституції України передбачає такий обов’язок громадян України, як захист Вітчизни, незалежності і територіальної цілісності України, а також обов’язок відбувати військову службу відповідно до закону. Згідно з цією статтею громадянин, який підлягає черговому призову на строкову військову службу зобов’язаний з’явитися на призовний пункт, у військкомат, інше місце, зазначене у документі (повістка, розпорядження, наказ), у зазначений час. Невиконання цього обов’язку свідчить про ухилення, яке може здійснюватися різними способами. Наприклад шляхом підробки документів, заподіянні собі тяжких тілесних ушкоджень, виїзду з постійного місця проживання з метою уникнути виконання військового обов’язку тощо. Всі злочини цієї групи вважаються скоєними з моменту неявки у зазначений документом час прибуття на призовний пункт, військовий комісаріат.

Спосіб вчинення злочину, передбаченого ст. 335, може бути різним, але визначення конкретного методу має значення для правильного визначення моменту закінчення злочину. Так, вказані дії можуть полягати у самоскаліченні, симуляції хвороби, підробкою документів, іншому обмані (скажімо, у доведенні до членів призовної комісії завідомо неправдивих відомостей про смерть або тяжку хворобу близького родича чи у свідомому замовчуванні будь-яких відомостей), а також само у прямій відмові від несення обов’язків військової служби.

При ухиленні шляхом бездіяльності, коли призовник без поважних причин не прибуває у строки, встановлені комісаріатом, злочин є закінченим з моменту нез’явлення призовника до призовної дільниці. Поважними причинами нез’явки у даному випадку визначені у ч. 11 ст. 15 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».

Варто зазначити, що суб’єктом злочину є громадянин України, який підлягає черговому призову на строкову військову службу: призовник у т. ч. такий, що перебуває на тимчасовому обліку у військовому комісаріаті або без законних підстав не перебуває на військовому обліку взагалі.

Особа, яка підмовила призовника до самоскалічення, симуляції хвороби, підробленні документів, іншого обману, до прямої відмови від несення обов’язків військової служби чи до неявки до призовної дільниці, організувала цей злочин, сприяла його вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод, переховувала призовника, притягується до відповідальності за ст. 27 і 335, а за відповідних обставин і за ст. ст. 121, 122, 125, 130, 133, 358, 366 КК України.

Таким чином згідно ст. 210 «Про порушення військовозобов’язаними чи призовниками правил військового обліку», неявка їх на виклик до військового комісаріату без поважних причин або несвоєчасне подання в обліковий орган, де вони перебувають на військовому обліку, відомостей про зміну місця проживання, освіти, місця роботи, посади, а також порушення порядку проходження навчальних зборів (занять) у навчальних закладах Товариства сприяння обороні України та професійно-технічних навчальних закладах – тягнуть за собою накладення штрафу від п’яти до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті або частиною першою статті 211 цього Кодексу, за яке особу вже було притягнуто до адміністративного стягнення – тягне за собою накладання штрафу від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Сума неоподатковуваного мінімуму – з 1 грудня 2011 року складає 1004 гривні.