Північна частина міста, яка зараз вважається центральною, з’явилася значно пізніше, ніж Південна. Раніше з цієї сторони залізниці було декілька будинків, поле та болота. Про подробиці розбудови Вишневого у 1950-70 роках нам розповіли Тетяна Пасєка та її мама Марія Гавриленко.

Родина Тетяни Пасєки (Гавриленко) переїхала до Вишневого у 1948 році. Її дідуся направили працювати на МТС (машинно-тракторну станцію) та поселили у «будинок Махова». Зараз у цьому приміщенні, біля кінцевої зупинки маршрутки № 301, знаходиться офіс страхової компанії «Оранта». Від того будинку до сучасного переїзду був сад. А в сторону кінотеатру – пустир. Далі, замість сучасних вулиць Святошинська та Жовтнева простягалося поле. На місці вулиць Лесі Українки, Зеленої колись були озера. Але вже існувала сучасна вулиця Карла Маркса. На південній частині міста на вул. Шевченка було три маєтки, на вул. Садовій – вісім. Такий вигляд Вишневе мало у повоєнний час.

Згодом, приблизно на початку 1950-х років почали забудовувати територію від вул. Зеленої до переїзду. Таким чином, родина Гавриленко отримала земельну ділянку на вул. Лесі Українки (раніше – Леніна).

Ще до війни дідусь Тетяни Пасєки жив у Музичах та працював на МТС. Під час війни працівників підприємства разом з технікою евакуювали на Кіровоградщину, а їхні родини йшли позаду них. «Після війни дідуся відправили на Львівщину, а вже у 1948 році – у Вишневе», – розповідає Тетяна Пасєка.

Як згадує Марія Гавриленко, у «будинку Махова» знаходилася селищна, а згодом міська рада.

1960-ті роки розпочалася забудова вулиці Вітянська. Найпершими з’явилися кількаповерхові будинки № 9, 11 та 13.

У 1968-70-х роках на місці зупинки маршрутки № 820, біля сучасних «чорнобильських» 9-поверхівок, стояв вагончик-магазин. Тетяна Пасєка згадує, що діти полюбляли купувати цукерки у тій крамничці.

Перший базарзнаходився на південній стороні міста за перукарнею біля мосту, який ближче до Боярки. «Начальник базару, тітка Ліда, кожному продавцю видавала ваги, фартух та нарукавники, які необхідно було повернути», – згадує Тетяна Пасєка.

Перша медична амбулаторіяз’явилася коли Вишневе набуло статусу селища. Знаходилася вона на вул. Лесі Українки, 66. Працював там лише один фельдшер. Будівля існує і зараз, але не придатна до користування. Зважаючи на це, найближчим часом її планують знести. Згодом медичний заклад перенесли на південну сторону міста, у приміщення центру технічної творчості «Шанс». Амбулаторія ділилася на дві частини – дитячу і дорослу. Через деякий час вона стала поліклінікою.

За приміщенням першої медичної амбулаторії було поле, на якому пасли корів та іншу худобу.

Школи.Як розповідає Тетяна Пасєка, у 1969 році вона пішла у перший клас до ЗОШ № 1, де вчилася до третього класу. У четвертий-п’ятий клас вона ходила у щойно збудовану ЗОШ № 2. Так як містечко розросталося, навчальні заклади не мали змоги обслуговувати всіх. Тому з’явився філіал на території заводу «Артем». У 1976 році збудували ЗОШ №3. Вишнівчанка розповіла, що брала участь у висадці кущів троянд біля приміщення першої школи. А на літніх канікулах дітей розподіляли таким чином, аби квіти постійно поливали.

Неподалеку від ЗОШ № 3 та церкви не було нічого, окрім величезних ровів, заповнених водою, які взимку замерзали та перетворювалися на ковзанки. Місцева малеча полюбляла кататися на ковзанах. «Якщо стояти біля стели, можна було побачити третю школу. Не було багатоповерхових будинків та інших будівель», – говорить Тетяна Пасєка. У той час тільки починала забудовуватися вул. Жовтнева 11 та 13.

Вулиця Жовтнева, яка зараз вважається центром Вишневого, мала болотисту місцевість. Але вже у той час там побудували Будинок побуту. Зараз на його місці знаходиться відділення ПриватБанку.

Перша поштазнаходилася у приміщенні аварійної газової служби на вул. Залізничній.

Перший дев’ятиповерховий будинокбув збудований на вул. Лесі Українки (тоді ще Леніна), 33. Зараз у ньому Києво-Святошинська районна бібліотека. Зважаючи на те, що він будувався для залізничників у ньому знаходився ОРСовський магазин, до кого за покупками ходили всі місцеві жителі. Це була найвища споруда Вишневого. У свята молодь полюбляла виходити на дах і милуватися київськими салютами.