У Київській області (а саме Бородянському районі) вІ півріччі 2012 року зареєстровано 1 завезений випадок захворювання на малярію, викликаною P. Vivax.   Хвора К. протягом останніх 3-хроків проживала на Коморських островах. За словами хворої, під час перебування на Коморських островах вона 6 разів хворіла на малярію, яка була викликана P. vivax. Хвороба проходила в легкій формі, підавалася лікуванню. Проте, повернувшись додому, жінка знову захворіла на малярію в квітні 2012 р. Вона відчула слабкість, підвищення температури тіла до 37,2-37,5^оС, головний біль, біль у м’язах і суглобах. Лікувалася самостійно. 07.05.12 р. звернулася до приватної клініки, де під час лабораторного дослідження крові хворої виявили збудник триденної малярії P. vivax. Жінці призначили лікування протималярійними препаратами.

У серпні поточного року  в м. Боярка також зареєстровано випадок захворювання на малярію, викликану P. Vivax, яка  лабораторно підтверджена. З анамнезу з’ясовано, що хвора особа в травні виїздила до Єгипту, де перенесла захворювання в легкій формі (без лихоманки). У серпні людина знову захворіла (триденна малярія). За медичною допомогою хвора зверталася до лікувальних закладів Києва (одна з приватних клінік, клінічна лікарня №9, військовий шпиталь). Удома з хворою контактували дві особи, які не захворіли. Було проведено всі необхідні протиепідемічні заходи, відповідно до комплексного плану щодо локалізації та ліквідації вогнища малярії. Повторних випадків захворювання на малярію не реєструвалося.

Про небезпеку завезення цієї інфекції слід пам’ятати. За повідомленням головного державного санітарного лікаря України, за період з 2008 по 2011 роки на територію України з 29 країн далекого зарубіжжя та СНД заїхало 143 хворих на малярію, у 9 з них захворювання закінчилося летально. Частка громадян України від загальної кількості хворих становила 70,6%. Частка випадків триденної малярії за цей період склала 14%, що за сприятливих умов підвищує ризик виникнення місцевих випадків малярії та розповсюдження захворювання серед населення України.

  Крім того,  до 100 захворювань на малярію реєструється серед військовослужбовців, які повертаються в Україну після виконання миротворчої місії у Сьєрра-Леоне, Ліберії та інших країнах. Майже щорічно реєструються смертні випадки від тропічної малярії серед льотного складу цивільної авіації, моряків та інших громадян, які перебували в ендемічних з малярією країнах.

      Таким чином, цьогоріч ситуація з малярією в Україні, як і минулого року, залишається нестійкою, про що свідчать: (постійний завіз малярії на територію України; збільшення завозу тропічної малярії та пізня діагностика, яка веде до  летальних наслідків; реєстрація випадків мікст-малярії;пізня діагностика з моменту звернення за медичною допомогою (у 14% діагноз малярії встановлено на 4-6 день, у 1,8% - на 10-12 день); нестійка ентомологічна та гідротехнічна ситуація, а також відсутність вітчизняних дезінфектантів для регуляції чисельності малярійних комарів.

З метою недопущення летальних випадків від тропічної малярії, виникнення місцевої малярії та поширення її на території Українигромадянам, які повертаються  з ендемічних з малярії країн (повний перелік країн є в усіх турагенствах міст Боярка та Вишневе) необхідно звернутися до кабінету інфекційних захворювань і стати на диспансерний облік ( протягом 3-х років) після повернення з-за кордону, та в разі виникнення лихоманки (будь-якого ґенезу) ці особи підлягають лабораторному  обстеженню на малярію.

За результатами перевірки туристичних агентств зрозуміло, що більшість громадян, що виїздять за кордон, не надають навіть повної адреси. А тому диспансеризація практично не можлива. Слід пам’ятати, що нагляд потрібен не медпрацівникам, а саме пацієнтам. Латентні (приховані, стерті) форми перенесеного захворювання малярії в ендемічних країнах у подальшому можуть закінчитися летально (малярійна кома – закупорка судин скупченнями еритроцитів, що містять плазмодії, паразитарними тромбами; малярійний алгід — судинний шок, який виникає на тлі тяжких порушень гемодинаміки та метаболізму, гостра ниркова та серцева недостатність, набряк легенів, малярійний гепатит). Велику небезпеку становлять носії малярійних плазмодіїв, що викликають чотириденну малярію навіть за відсутності клінічних проявів хвороби: гамонти в крові можуть жити в крові протягом десятків років.

Хворі та носії малярії лікуються лише в інфекційних стаціонарах із забезпеченням якісної передстерилізаційної обробки та стерилізації виробів медичного призначення, щоб уникнути парентерального зараження малярією.

Лікар-епідеміолог ДЗ «Києво-Святошинська рай. СЕС»

  Третяк О.В.