Захисники України - це чоловіки й жінки різних професій, віку та життєвого досвіду, яких об’єднав вирішальний вибір у найскладніший для держави час. До війни кожен із них мав родину, роботу, плани на майбутнє, щоденні турботи й мрії. Проте в момент, коли країна потребувала захисту, вони свідомо взяли на себе відповідальність і стали на службу. Їхні історії - це не лише особисті долі, а й складова спільної історії України, яка виборює право на свободу, гідність та власне майбутнє.
Серед тих, хто обрав шлях захисника, - Юрій Гладченко. Його життєвий шлях - яскравий приклад мужності та відваги, прояв відповідальності й чіткої позиції. Як і багато інших Героїв, Юрій залишив звичне життя, аби стати на захист своєї країни. Його шлях показує, що героїзм - це не лише подвиги на фронті, а й щоденна готовність діяти, приймати складні рішення, стояти на своєму, навіть коли ціна занадто висока.
Дитинство та юність
Юрій Олександрович Гладченко народився 29 квітня 1987 року в місті Києві. Дитинство та шкільні роки провів у столиці. В 1994 році пішов у перший клас середньої загальноосвітньої школи № 27. Із юних років вирізнявся активною життєвою позицією: брав участь у спортивних змаганнях, предметних олімпіадах, охоче долучався до шкільних ініціатив. Особливий інтерес виявляв до креслення - предмета, який формував просторове мислення, уважність до деталей, інженерну логіку.
З 16 років Юрій мешкав у Вишневому, яке стало для нього рідним містом.
Строкова військова служба
Після закінчення школи в 2004 році вступив до Харківського авіаційного інституту на факультет «Космонавтика та аеродинаміка». Навчання у провідному технічному виші стало важливим етапом у становленні світогляду та професійних орієнтирів юнака. Однак уже через рік після початку навчання він був призваний на строкову військову службу.
У 2005-2006 роках Юрій проходив службу в десантних військах - у складі 95-ї аеромобільної бригади в Житомирі. Цей період став важливою школою життя: він здобув цінний досвід, навчився дисципліні та відповідальності, усвідомив значення витримки й рішучості в складних ситуаціях. Служба загартувала його характер, сформувала вміння приймати швидкі рішення, діяти злагоджено в команді, а також остаточно закріпила його зв’язок із військовою справою, яка пізніше визначила подальший життєвий шлях.
Після демобілізації Юрій вирішив не повертатися до навчання у виші, натомість обрав інший напрям - пішов працювати електриком. Професію опанував самостійно, використовуючи життєвий досвід, технічні здібності та навички, які послідовно здобував упродовж років.
Життєва цінність - сім’я та друзі
Важливою життєвою цінністю для Юрія були родина та друзі, яким він приділяв багато часу. В спілкуванні вирізнявся добротою, чесністю, відкритістю, ніколи не залишався осторонь чужої біди. Його поважали за виваженість рішень, здатність брати відповідальність у складних ситуаціях.
«Для брата родина й друзі були на першому місці. Завжди підтримував близьких, допомагав, умів вислухати, зрозуміти. Йому довіряли, до нього зверталися за порадою, бо знали: Юрій ніколи не залишить без уваги й підтримки», - згадує сестра Наталія.
Вона розповідає, що з дитинства Юрій мріяв стати військовим. Особливо захоплювався літаками, годинами міг дивитися в небо. Інтерес до техніки, принципів роботи механізмів і бажання розібратися, як усе влаштовано, з роками лише посилювалися. Саме ці захоплення вплинули на формування його світогляду, стали в майбутньому основою для служби.
Повномасштабне вторгнення
24 лютого 2022 року Україна здригнулася від перших ворожих ракет - Росія розпочала повномасштабну війну. Від гучних вибухів прокинулися жителі багатьох населених пунктів. Усе змінилося за лічені хвилини: міста охопила напруга, в повітрі відчувався страх та невизначеність. Цей день назавжди закарбувався в пам’яті кожного з нас, як найстрашніший ранок, коли життя розділилося на «до» і «після».
Багато українців стали на захист Батьківщини, об’єднані спільним прагненням зберегти державу та протистояти агресії. До Сил оборони долучився і Юрій Гладченко. У вересні 2023 року він розпочав службу навідником десантно-штурмової роти в елітних десантно-штурмових військах 95-ї окремої бригади в Житомирі - того самого підрозділу, де служив ще в юності.
«Мам, я твій син, якого ти виховала справжнім чоловіком, і я піду на війну, щоб мої рідні могли спати спокійно. Ти ще будеш мною пишатися. Я дуже тебе люблю і пам’ятай: «Я красунчик».
Саме так він повідомив матері про своє рішення піти до війська. Після проходження 35-денного курсу підготовки та набуття необхідних військових навичок Юрія разом із побратимами направили на передову, на Куп’янський напрямок - одну з найгарячіших ділянок фронту. Тут тривали інтенсивні бої, ворог намагався штурмувати українські позиції в районах Синьківки та Петропавлівки, прагнучи оточити Куп’янськ. Наші війська мужньо відбивали атаки агресора, який активно використовував артилерію та штурмові групи.
Пам’ять та спогади
«Юра дуже рідко виходив на зв’язок, не хотів, аби ми хвилювалися. Говорив, що все добре, всього вистачає, намагався нас заспокоїти навіть тоді, коли був у небезпеці», - згадує Наталія.
Ці слова звучать особливо боляче, адже в ніч з 11 на 12 грудня 2023 року сталася біда. Родина Юрія отримала трагічну звістку: він загинув разом із побратимами під час масованого артилерійського обстрілу окупантів. Це сталося неподалік населеного пункту Синьківка. Нещадна руйнівна сила ворожої артилерії забрала життя Героїв, які стояли на захисті своєї країни.
«Юра був надзвичайно щирою та доброю людиною: завжди посміхався, був привітним, дуже любив дітей і тварин. У наших серцях він назавжди залишиться живим і радісним, як маленький хлопчик, який вмів радіти життю», - з ніжністю говорить Наталія.
Юрій Олександрович Гладченко відзначений за особисту мужність і самовіддані дії, проявлені під час захисту суверенітету та територіальної цілісності України. За вірність військовій присязі він посмертно нагороджений орденом Президента України «За мужність» III ступеня. Його життя та служба - частина великої історії Захисників, які ціною власного життя боронять свободу і гідність нашої держави.
| Наступна > |
|---|