ПУНКТИ НЕЗЛАМНОСТІ

Що необхідно знати про коронавірусну інфекцію?

Увага! Сайт оновлюється. Деякі розділи можуть бути недоступні.
Back Архів

Кожен рік ми вшановуємо героїв, серед яких і наші земляки

Кожен рік ми вшановуємо героїв, серед яких і наші земляки На 9 травня привітали десятьох ветеранів Вишневого, а вже за кілька днів їх стало дев’ять – помер найстарший серед них, Сергій Васильович Жуковський, учасник визволення України, Молдови, Румунії, Австрії та Чехословаччини.

Все менше залишається учасників бойових дій, ветеранів Другої Світової війни. Честь їм і шана живим.Вічна слава загиблим. Хай не згасає пам’ять про героїв.

На 75-річчя Дня Перемоги ми вітали дев’ятьох ветеранів Вишневого: Кот Сергій Дмитрович, Чоп Михайло Данилович, Ковальчук Євген Петрович, Становий Григорій Терентійович, Кучерявий Петро Власович, Червацький Володимир Львович, Лопата Григорій Миколайович, Назаренко Антон Григорович, Васякіна Катерина Іванівна.

Наймолодшому з них, Михайлу Даниловичу Чопу, вже 89. Тринадцятирічним хлопцем він був партизаном у партизанському загоні «За Батьківщину» Миколи Дмитровича Симоненка, який під час війни діяв на території Чернігівської області.

А найстарший, на жаль, вже не з нами – ми висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким Сергія Васильовича Жуковського, який помер буквально на днях, коли газета вже готувалася до друку. Йому було 95. В армію його призвали у 1944 році, він з боями пройшов Україну, Молдову, Румунію, Чехословаччину та Австрію. Війну закінчив у званні молодшого сержанта. В архівних документах вказано, що 25 квітня 1945 р навідник станкового кулемету Сергій Жуковський особливо відзначився під час наступу на чеське місто Брно, герой був нагороджений медаллю «За відвагу».

Наш ветеран Григорій Миколайович Лопата говорив: «Я застав війну, яка й до цього часу проходить через наші серця і душі. На моїх очах гинули близькі, рідні. Бажаю, щоб ніхто не пізнав такого горя, яке принесла нам ця жахлива війна».Сподіваємося, що ці побажання здійсняться.

Вишнівчани пам’ятають і тих героїв, які, на жаль, вже відійшли у вічність.

Це полковник Іван Бородавко, офіцер винищувальної авіації, який зробив великий внесок у розвиток вітчизняної авіації, був одним з розробників «Чорного ящика», а в кінці 80-х став одним з ініціаторів створення Вишнівської ради ветеранів та сподвижником патріотичного виховання молоді.

Це полковники Олександр Бевз, який очолював Організацію інвалідів війни та Леонід Яремчук, який трудився на посаді голови Ради ветеранів Вишневого. Вони проводили активну громадську роботу, опікувалися підопічними ветеранами та вдовами учасників війни.

Це колишня зенітниця, секретар Ради ветеранів і прекрасна жінка Ніна Трохимець, на честь якої на її будинку відкрили меморіальну дошку.

Це Сергій Барнасюк, полковник залізничних військ, який активно займався громадською роботою та патріотичним вихованням.

Пам’ятає місто Остапа Іванкова, Михайла Норенка, Тимофія Рижикова, Василя Тітова, Івана Маляренка, Макима Юрченка, Олексія Чорного. братівФедора, Івана, Анатолія, Павла та Анастаса Гавришів. На честь братів-воїнів,одна з вулиць міста отримала назву - вулиця Братів Гавришів.

Немало вишнівчан дійшли до Берліну, визволяючи Європу, серед них - Іван Кацан та Петро Удовиченко.