Що необхідно знати про коронавірусну інфекцію?

Увага! Сайт оновлюється. Деякі розділи можуть бути недоступні.

Небесна Сотня…

Небесна Сотня…

  «Я так думаю»

«Батьку, я йду на Майдан, захищати права українців з побратимами», «Ні, сину! Я тебе не відпущу. Ти ж єдиний, хто залишився в мене», - плаче. «Не треба, батьку, я вірю, що Україна буде краще жити, я хочу бути зараз там», - йде. І він більше не повернеться додому і не дізнається, що завдяки хоробрості таким як він в Україні відбулися зміни.

Наша держава славиться своїми героями, які за будь-яку ціну прагнули отримати свободу та незалежність. Навіть У такий досить мирний теперішній час ніхто і не міг собі уявити, що наш народ має таку силу та відвагу: стати проти влади та піти в справжній бій.

Центр Києва у вогні. Вибухи. Смерть. Це не просто слова чи новини на телебаченні. Це справжні події в столиці. Це те, що пережили активісти на Майдані. Відважні молоді хлопці та чоловіки показали всьому світу, що Україна є і вона буде жити, український народ має власні погляди, з якими потрібно рахуватись.

Близько однієї сотні активістів Майдану пожертвували найціннішим, що у них було. Вони віддали свої життя за своїх рідних та за кожного з нас, і не має значення які погляди у тих чи інших українців: чи проти Майдану, чи всім серцем за Майданїм це було байдуже. Вони стояли до кінця, не злякавшись погроз і пострілів. Це люди, яких Україна буде пам’ятати вічно, їхня мужність переказуватиметься з покоління в покоління, вони Герої нашого часу.

Зі сльозами на обличчі та з квітами в руках люди йдуть на Майдан, аби вшанувати пам'ять полеглих побратимів. Кожного українця до глибини серця пройняла безстрашність бійців Майдану. Наші славні герої полягли за свободу та незалежність кожного з нас. Небесна Сотня – ця назва вічно лунатиме з вуст українців.

Україна шокована кількістю жертв. Полягли молоді хлопці, які не встигли насолодитися життям та його прекрасними моментами. Можливо дехто з них навіть не пізнав справжнього кохання і вже точно ніколи не дізнається як воно, мати власну сім’ю. А декого з них не дочекалася вагітна дружина, яка тепер тільки може розповідати своїй дитині про подвиги тата. Загинули чоловіки, які не за власним бажанням залишили свої сім’ї та близьких. Це трагічні наслідки мирного протесту на Майдані.

Але не забуваймо, що в живих залишилися сотні людей, які теж вели бій пліч-о-пліч із загиблими. Ми дякуємо цим хоробрим захисникам нашої країниі просимо пробачення за те, що не всі одразу повірили в них. Раніше навіть важко було уявити, що наші українські хлопці здатні на такі подвиги. Здавалося, що приказка «Моя хата скраю – нічого не знаю» дійсно стосується кожного з нас, але зараз ми власними очима бачимо, які насправді можуть бути українці в тяжкий для них час. Молоді хлопці йдуть у наступ, жертвуючи власним здоров’ям та життям, дівчата-волонтери віддають свої сили рятуючи поранених, мешканці міста приносять все, що мають. Ось справжній український народ, який може подбати один про одного в тяжкі години.

Небесна Сотня – ці бійці заслуговують не лише на повагу і вічну пам’ять в Україні та поза її межами, ми повинні завершити почату ними справу і ні за яку ціну не маємо права їх зрадити. Ці жертви не можуть бути марними, їх занадто багато, аби з часом забути за що громадяни полягли на головній площі країни.

Пам’ятаймо вічно наших героїв, які пожертвували життям заради можливості мати краще майбутнє, яких не злякали снайперські кулі, тюремні роки за екстремізм та залякування. Небесна Сотня, спочивайте з миром. І простіть нам, що вся Україна не була з вами в тяжку годину. Слава героям. Герої не вмирають…