Що необхідно знати про коронавірусну інфекцію?

Увага! Сайт оновлюється. Деякі розділи можуть бути недоступні.

Бажання бути потрібним

Бажання бути потрібнимАркадій Бондар - депутат міської ради, людина, яка має поважний вік та достатній життєвий досвід, розповів кореспондентам газети про своє повсякденне життя: «Моє існування продовжується завдяки тому, що я потрібний людям».

Аркадій Юхимович із сім’єю у Вишневому проживає вже 30 років. А народився в прекрасному місті Умань Черкаської області. «Мої батьки все життя тяжко працювали. Батько був на війні, там його було поранено, - із сумом та болем згадує наш герой. - А мати працювала заради нас із сестрою, аби ми отримали освіту».

В цьому ж місті 1970 року чоловік закінчив сільськогосподарський інститут, факультет плодоовочівництва і виноградарства. Під час навчання найбільше полюбляв практичні заняття на свіжому повітрі.

Після закінчення Інституту пішов служити до армії. І вже після року служби його відправили на курси офіцерів. Після цього ще два роки юнак перебував у лавах радянської армії лейтенантом, демобілізувався старшим лейтенантом.

Трудову діяльність розпочинав у Криму агрономом-бригадиром тепличного господарства. В 1973 році в Умані почали будувати великий тепличний комбінат. Тому вже у цей час Аркадій Юхимович повернувся до Черкаської області. І ще під час будівництва комбінату почав працювати на посаді агронома. Пропрацював 5 років і показав непогані успіхи у вирощуванні овочів.

«Чому саме ця спеціальність? Моя мати завжди мені казала, що краще вирощувати овочі та фрукти, ніж працювати у шахті чи на металургійному заводі, - згадуючи відповідає Аркадій Юхимович. - І взагалі, Уманьмісто аграрне, тому у ньому було мало промислових підприємств, а більшістьрозвинені колгоспи. На той час було дуже престижно потрапити саме в сільськогосподарський інститут».

У віці 33-х років Аркадій Бондар переїхав до Вишневого. І одразу приступив до роботи на заводі «Агропроммаш», заступником директора, а згодом і директором заводу. Тут чоловік працював 13 років. Саме у Вишневомумісті духовності та добра – він зустрів своє кохання і невдовзі одружився. За два роки у подружжя народився син.

Після звільнення з посади директора заводу «Агропроммаш» працював генеральним директором Екологічного Аграрного фонду України. А в 1994 році був направлений до Німеччини на курси підвищення кваліфікації.

В молоді роки чоловік багато часу віддавав спорту. Волейбол був його захопленням ще з 5 класу. Але з часом довелося покінчити із цим видом спорту через травму, яку отримав у армії. Грав у професійній команді як в інституті, так і під час служби. Команда брала участь у різних змаганнях і часто здобувала призові місця. В інституті грав за збірну України «Колос», а в арміїза Київський військовий округ. Ще одним захопленням Аркадія Юхимовича була література. Він читав книги як класиків, так і пригодницькі.

На запитання чи не виникали думки переїхати до іншого міста, Аркадій Бондар з посмішкою відповів: «Коли я переїхав сюди, південна частина міста, де я проживаю, взагалі була в болоті. І мені так сумно було, я не знав скільки я тут витримаю. Але вже згодом, коли місто почали розбудовувати, я був задоволений тим, які зміни відбулися. І зараз я не можу собі уявити іншого міста для життя».