Ніколи не здаватись

Ніколи не здаватисьУ рамках рубрики «Депутати без політики» цього тижнянаші журналісти спілкувалися з Ольгою Будніченко. Тож, якою є ця привітна жіночка за лаштунками політичної діяльності, її життя та набутий досвід , секрети сімейного щастявсім цим на шпальтах нашого видання поділилася Ольга Василівна.

Маленька Оля зростала у родині військового, вони багато раз переїжджали. На довгий час родина облаштувалася в місті Єкатеринбург. Там вона й пішла вчитись до школи. «Все було в дитинстві: і бились, і мирились, і раділи, і плакали, - розповідає Ольга Будніченко. -  Жити було цікаво, мені і зараз цікаво. Протягом останніх трьох років живу з таким девізом «Ти не можеш змінити напрям вітру, проте можеш налаштувати вітрила так, щоб досягти мрії та мети».

Ще у дитинстві Ольга Василівна мріяла стати лікарем. Після закінчення школи поступила на навчання до медичного коледжу, де провчилась лише рік. Згодом обставини склались таким чином, що їй довелося змінити професію лікаря на перукаря. Проте звичка допомагати людям залишилась з нею на все життя.

До Вишневого пані Ольга переїхала після страшної аварії на ЧАЕС. А до того разом з чоловіком вони мешкали у місті Прип’ять. Її чоловік був родом з тих країв. Жінка згадує, як жителі міста, знайомі чоловіка, привітно зустріли нову мешканку містечка.  «На роботі мене прийняли з відкритим серцем. З’явилися друзі, з ними я спілкуюсь і до сьогодні, – розповідає жінка. – Тут я познайомилась зі своїми подругами Тетяною Іваницькою та Антоніною Ковріженко. Ми й досі товаришуємо. Ніколи б не подумала, що після переїзду  до Вишневого, місто стане для мене рідним. Я його дуже полюбила за добрих і привітних мешканців. Воно стало для мене справжньою домівкою».

Часи після переїзду Ольга Василівна згадує з посмішкою, проте, якщо придивитись, можна помітити смуток в її очах. Це зрозуміло, адже тоді вони з чоловіком пережили втрату  близьких. У Івана Будніченко помер батько, а незабаром Ольга Василівна втратила матір.

Життєві обставини склалися так, що жінка  почала працювати у будинку побуту перукарем. Було важко. Хоча робота завжди була,  на початку клієнтів було мало. Натомість у неї  стриглися давні друзі та знайомі ще з Прип’яті. Вже невдовзі справи пішли вгору. Пані Ольга завоювала довіру вишнівчан і потік клієнтів значно збільшився.

Протягом життя Ользі Будніченко доводилось всього досягати тяжкою працею. Незважаючи на всі життєві труднощі вона змогла зберегти оптимізм та любов до життя.

         НиніОльга Будніченко працює чоловічим та дитячим перукарем. Робота для неї як другий дім. Жінка завжди намагається приділити максимальну увагу клієнту, щоб йому було затишно та комфортно. Приміщення власної перукарні пані Ольги оздоблено великою кількістю квітів. А на стінах  розміщено безліч дитячих світлин. Такий інтер’єр створює особливо затишну атмосферу в закладі.

  Жінка також полюбляє майструвати руками. Свої вміння застосовує на практиці, прикрашає горщики для квітів та виготовляє прикраси. Також захоплюється садівництвом. Біля перукарні щороку облаштовує клумби. Щоразу вигадує новий ландшафтний дизайн. Одна із мрій Ольги Василівни - прикрасити не тільки свою оселю чи облаштувати робоче місце, а зробити затишним кожен куточок Вишневого.